“Ми пережили цю зиму, найважчу за всі роки війни”, — повідомив Зеленський під час свого першого весняного звернення до українців. За словами президента, протягом цієї зими по Україні було завдано понад 700 російських ракетних ударів, значну роль серед яких відігравала балістика.
Власне, балістичні удари по Києву зумовили найбільш відчутні пошкодження на ТЕЦ. Через них на початку січня, під час морозів у понад -20°C, без обігріву залишилася половина багатоквартирних будинків столиці. І дотепер без тепла перебувають понад 1100 будівель — особливо тих, які обігрівала Дарницька ТЕЦ. Відновити їм подачу тепла до завершення цього опалювального сезону неможливо, запевняють в уряді. Проблему необхідно вирішити до наступного опалювального сезону, однак єдиного погляду, як забезпечити стабільну роботу енергосистеми Києва в умовах російських атак, не існує.
Суспільне з’ясовувало, чи зможе Україна повернути опалення в столиці до наступної зими та які пріоритети в підготовці ставить для себе держава.
Наслідки зими
Система обігріву в Києві організована нерівномірно. На лівому березі столиці основні центри нагрівання води, тобто теплоносія в батареях домівок, – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), ТЕЦ-6 на Троєщині, а також завод з термічної обробки відходів “Енергія”. На правому березі — ТЕЦ-5 та близько 150 котелень. Загалом, станом на 2020 рік у Києві майже 95% будівель залежать від централізованого обігріву.
Саме через концентрацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалося залишити частину її жителів без обігріву до кінця зими. Найперше йдеться про будинки, які залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, з 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев’ять повітряних ударів, під час яких застосувала 13 ракет. З них п’ять влучили в ніч на 3 лютого.
Внаслідок руйнування Дарницької ТЕЦ 1129 житлових будинків залишилися без обігріву та електропостачання — це понад 300 тисяч споживачів. Пошкодження ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були меншими, відновити їхню роботу вдалося в середині лютого.
Однією з основних проблем цьогорічного опалювального сезону, крім, фактично, російських атак, стала рекордно студена зима, вважає керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас пошкодження ТЕЦ у Києві були і в попередні роки. Однак тоді ми жили в умовах значно теплішої зими, не було потреби щоразу зливати воду”, — говорить він.
Морози ж ускладнювали ремонтні роботи та робили їх тривалішими. Зокрема, у деяких будинках столиці були прориви труб, що продовжувало термін ремонту.
Жінка заходить до намету рятувальників у морозний день, встановленого для тих, чиї будинки залишилися без електрики чи опалення, Київ, 18 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Що саме треба відновити
Зараз найбільш складною залишається ситуація в Дарницькому та Дніпровському районах, де обігрів забезпечувала ТЕЦ-4. Станом на кінець лютого керуюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції продовжують розбирати завали та розчищати пошкоджені території. А також паралельно “здійснюється ремонт і заміна окремих вузлів і систем, а також посилення інженерної та технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, ремонт станції “здійснюється коштом ресурсів підприємства та підтримки акціонера”, говорять у компанії-власниці. І додають, що фінансової допомоги від міської влади Києва чи інших владних інституцій не надходило.
Чи може стати перешкодою для відновлення Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності? Про це запитали народні депутати в міністра енергетики Дениса Шмигаля під час його відвідин парламентського комітету. За словами міністра, це складнощів не створює.
План відновлення ТЕЦ, за словами міністра, полягає у використанні устаткування з ТЕЦ у Каунасі та Ризі. Для цього представники держави їздили до Литви та Латвії. “В ці дві поїздки ми знайшли вузли і обладнання, яке треба сюди привезти та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення протягом літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — розповів Шмигаль.
Також у Києві планують демонтувати обладнання з непрацюючої ТЕЦ-2 і встановити його на пошкоджених об’єктах.
Енергетик ремонтує секції Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкодженої внаслідок російських авіаударів, Київ, 4 лютого 2026 року. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України призвели до відключення світла, опалення та водопостачання у декількох районах Києва. Getty Images/AFP/Roman Pilipey
Чи потрібна децентралізація
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці написав, що без автономної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може замерзнути.
“Навіть якщо влити мільярди гривень чи може навіть доларів у ремонт знищених ТЕЦ — держава-агресор буде туди бити. І знову зупиниться тепло. Вихід один — десятки й сотні невеликих об’єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз дають тепло. Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його думку, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно побудувати 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Згоден із Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Однак вважає, що краще йти двома шляхами: відбудовою наявних ТЕЦ та будівництвом нових котелень.
“Ми, можливо, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її захистити ж неможливо. Росіяни знову направлять п’ять балістичних ракет і сотню дронів — і все, ніяка ППО не захистить. Знову ризикувати так не можна, — каже Суспільному Омельченко. — Тому треба йти паралельним курсом і будувати децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також варто розглядати варіанти термомодернізації будівель, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових насосів.
Польова кухня та намети для обігріву, розгорнуті підрозділами ДСНС у Деснянському районі Києва, який залишився без опалення після пошкодження ТЕЦ-6, 27 січня 2026 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Іншої думки директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оголошений Шмигалем план дій уряду. За словами Харченка, здійснити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реальний шлях для забезпечення обігріву у столиці наступної зими — відновлення наявних потужностей. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої знайшли майже ідентичну станцію в країнах Балтії, потребуватиме і фінансування, і адаптації обладнання.
“Навіть за дуже попередньою оцінкою робіт по Дарницькій ТЕЦ йдеться про приблизно 100 мільйонів євро. І паралельно треба будувати максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — говорить він. — Також є дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) відбулося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити іноді проблема. А потім це обладнання треба ще й поставити на місце. Тож це дуже непроста інженерна задача”.
Для створення мережі децентралізованого обігріву потрібно більше часу, каже Харченко. Для кількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, для прикладу, для Троєщини потрібен буде газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж говорив і міський голова Києва Віталій Кличко, коли заявляв, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сваряться
Згодом Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому визначили, що для проходження зими Україна має залучити близько 5 мільярдів євро. Головними пунктами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До початку зими ці установки мають додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла й водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання у столиці, наразі невідомо, адже Київ свого плану, який би влаштував РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму”, — заявив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі захищав поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — звичайно, потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагатимуть”, — написав Кличко.
За словами Зеленського, через тиждень Київ має представити вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може доєднатись радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр із відновлення Олександр Кубраков.