У Києві побудували дизельний енергокомплекс з потужністю більше 5 мВт 5 МВт — це велика сила, якої вистачить для забезпечення електрикою багатьох об’єктів. Наприклад, для забезпечення електроенергією та обігрівом багатоповерхових будинків, в яких мешкає близько одного мільйона жителів. для запасного живлення важливої інфраструктури.
Про це заявили в Київській міській державній адміністрації.
Це один із етапів у рамках приготування міста до наступного опалювального періоду, відзначили у КМДА.
Зокрема, роботи здійснюються відразу за декількома напрямками: відновлення пошкодженої інфраструктури, інженерний захист об’єктів; розбудова когенерації, резервного електропостачання та дублюючої системи теплопостачання. На локаціях вже проводять ремонтні та будівельні роботи, монтують нове устаткування та залучають професійних спеціалістів.
"Київ впроваджує всі можливі варіанти і рішення для забезпечення додаткових потужностей. Це комплексний підхід, при якому застосовуємо різні, одночасно ефективні та перевірені технічні та технологічні моделі", – повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
6 травня міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба сказав, що Київ до 10 травня має надати уряду узгоджені рішення з конкретними термінами, планом фінансування та відповідальними щодо реалізації комплексного плану енергостійкості. Якщо цього не буде зроблено, "слід оцінити управлінські здібності керівництва столиці готуватися до викликів, маючи всі ресурси для цього".
Натомість Кличко констатував, що центральна влада по суті відсторонилася від допомоги Києву у підготовці до опалювального сезону.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для поновлення та забезпечення плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко зі свого боку відзначив, що комплексний план стійкості столиці, який показали на засіданні РНБО, потребує участі та допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно надали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали фахівців енергетичної сфери.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не надав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Останній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому приймуть проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради схвалили з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Він передбачає три складові фінансування. У першій — йдеться про заходи, пріоритетність яких визначена як критична, і їх можуть здійснити вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Друга складова плану визначає більший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. Якщо буде перерозподіл коштів з міського бюджету, більше 13 мільярдів зможуть спрямувати на реалізацію плану до кінця 2026 року. Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень.
У плані передбачається захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими затвердила РНБО, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв 25 березня повідомив, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже втілює план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, серед пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розбудова когенерації та збільшення числа резервних джерел електропостачання.