У Київському слідчому ізоляторі відсутні захисні споруди для утримання осіб, що перебувають під вартою, – Міністерство юстиції пояснило, де вони перебувають під час повітряної тривоги.

У Київському слідчому ізоляторі не вистачає захисних споруд для 3000 осіб. Будівництво нових укриттів неможливе через повну відсутність вільної площі на території.

Київському СІЗО немає укриттів для в’язнів – у Мін’юсті розповіли, куди йдуть під час тривоги” loading=”eager” decoding=”async” fetchpriority=”high” style=”color:transparent;margin:0;display:block;width:100%;height:auto” class=”block w-full h-auto max-w-full” width=”720″ height=”683″ width=”720″ height=”683″ />

У Київському слідчому ізоляторі відсутні захисні споруди цивільної оборони, які могли б бути використані під час повітряних тривог чи ракетних атак з боку росії. Для забезпечення безпеки ув’язнених та персоналу необхідно звести нові сховища або протирадіаційні укриття, розраховані на 3000 осіб. Проте, реалізація цього на території СІЗО наразі неможлива через дефіцит вільного простору. Така інформація міститься у відповіді Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на запит УНН.

Київський СІЗО не має укриттів на 3 тисячі людей

У Департаменті зазначили, що на території СІЗО немає споруд, які можна було б задіяти як укриття. Йдеться про спеціально обладнані сховища або інші приміщення, придатні для захисту людей від обстрілів.

У відповіді, підписаній начальницею Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення Департаменту Оленою Левкович, вказано:

Фонд захисних споруд цивільного захисту у державній установі “Київський слідчий ізолятор” відсутній

– свідчить надана відповідь.

Згідно з даними Департаменту, для забезпечення укриття засуджених, осіб під вартою, а також співробітників, установа потребує нових захисних споруд. Загальна місткість таких споруд має становити 3000 осіб.

Водночас, у Департаменті пояснили, що зведення таких споруд чи встановлення модульних укриттів на території СІЗО не є можливим через нестачу вільної площі.

Існує потреба у будівництві нових захисних споруд цивільного захисту загальною місткістю 3000 осіб, проте, враховуючи наявну потребу, на території установи, через брак вільної площі, неможливо здійснити будівництво таких захисних споруд та встановити укриття модульного типу

 – наголошується у відповіді на запит.

Підвали не придатні, а місця для нових сховищ немає

Департамент також повідомив, що територія Київського СІЗО неодноразово оглядалася з метою визначення можливості будівництва нових укриттів або встановлення модульних конструкцій. Окремо проводилася перевірка підвальних, цокольних приміщень та підземних переходів.

Огляд здійснювався, зокрема, 10 вересня 2025 року за участю представників Шевченківського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у місті Києві, а також представників державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України”.

За результатами обстежень, наявні цокольні та підвальні приміщення, а також підземні переходи не були рекомендовані для використання як найпростіші укриття для людей. Їх також не рекомендували включати до фонду захисних споруд.

У Департаменті пояснили, що проблема полягає не лише у стані приміщень, але й у самій території установи. Відстані між будівлями та корпусами не дозволяють розмістити модульні укриття або збудувати нові захисні споруди.

Як вирішується питання безпеки у Київському СІЗО

Незважаючи на відсутність укриттів, у Департаменті стверджують, що кожна установа виконання покарань або слідчий ізолятор зобов’язана розробляти індивідуальний порядок дій персоналу під час повітряної тривоги.

Цей порядок включається до планів дій на випадок надзвичайних ситуацій. Однак він не є універсальним для всіх установ. За інформацією Департаменту, порядок дій залежить від специфіки будівель, розташування потенційних укриттів, кількості осіб в установі та інших факторів.

Відповідно, вказаний алгоритм, залежно від конструктивних особливостей установ, місць розташування укриттів, планового наповнення установ тощо, відрізняється і не є типовим

– зазначила Олена Левкович у своїй відповіді на запит УНН.

Ситуація з безпекою у Київському СІЗО: причини нерозголошення деталей

Департамент не розкриває подробиць алгоритмів дій співробітників СІЗО у разі реальної небезпеки, посилаючись на міркування безпеки. Згідно з чинним внутрішнім переліком, порядок дій персоналу під час надзвичайних ситуацій вважається службовою інформацією.

У Департаменті наголошують, що інформація про алгоритми дій персоналу не оприлюднюється з метою уникнення створення додаткових ризиків для установ.

Відсутність інформації про розміщення військ, об’єктів критичної інфраструктури, алгоритми та плани дій ускладнює завдання ворога щодо їх знищення або перешкоджання їхній стабільній роботі

– написала начальниця Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення Департаменту.

Крім того, у відомстві нагадали, що посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів несуть відповідальність за забезпечення безпеки засуджених, осіб під вартою, персоналу та інших осіб, які перебувають на території таких установ.

Нагадаємо

Київський слідчий ізолятор розташований у районі Києва, який від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну регулярно зазнає атак ударними дронами та ракетами з боку ворога.

Наприклад, у ніч на 24 травня після ракетного удару були пошкоджені ринок, розташований неподалік торговельний центр, заклад швидкого харчування та станція метро. Понад 70 мешканців міста отримали поранення. Крім того, серед цивільного населення були жертви.

Оригінал статті: unn.ua