Думка про зменшення чисельності аптек в Україні здатна викликати формування “аптечних безлюдних зон” та відчутних економічних збитків. Це також потягне за собою збільшення вартості медикаментів та ускладнення можливості їх придбання.
В Україні деякий час на різних рівнях звучить міркування про згортання кількості аптек. Замість посилення здорової конкуренції, число аптечних установ планується звести до однієї на район (або населений пункт) або дозволити відкривати аптеки лише фармацевтам, лімітувавши також їхню кількість у руках одного власника. Останнє, безсумнівно, також зумовить згортання кількості аптечних осередків. УНН з’ясовував, які наслідки матиме втілення подібних ініціатив.
Одна аптека на район і жодних альтернатив
У багатьох державах вже тривалий час вивчають таке поняття як “аптечна безлюдна зона” – це область, в якій час на дорогу до аптеки перевищує час, витрачений на дорогу до магазину самообслуговування. Навіть така розвинена країна, як США, у 2025 році зіткнулася з тим, що 17,7% населення проживають у таких “безлюдних зонах”, ще 8,9% – покладаються на єдину аптеку.
Зараз в Україні 89% сіл не мають стаціонарних аптек. Це мільйони людей, які вже проживають в “аптечних безлюдних зонах”. Скільки таких “безлюдних зон” з’явиться і в містах у випадку, якщо на район залишиться одна аптека?
І кожна така “порожня ділянка” на аптечній карті – це труднощі із доступом до необхідних для життя ліків, імовірне переривання курсів лікування. Це вже зрозуміли у багатьох розвинених країнах, як, наприклад, у США та у Великій Британії, де держава намагається виправити становище.
Але в Україні це, мабуть, зрозуміло лише звичайним громадянам – УНН проводив опитування киян щодо того, як вони ставляться до ініціативи зменшення кількості аптек – люди сприймають це вкрай негативно. Вони усвідомлюють, що це не тільки довший шлях до аптеки, що може коштувати здоров’я та навіть життя, а й зниження конкуренції, підйом цін, погіршення рівня обслуговування та скорочення вибору.
Це підтверджується і соціологічними дослідженнями: 71% респондентів відзначають: що більше аптек у населеному пункті, то простіше знайти необхідні ліки. 66,8% опитаних також підтверджують, що більша кількість аптек сприяє пошуку меншої ціни на препарати.
Локальний монополіст
Україна вже втратила приблизно 25% аптечного ринку через війну. Більшість втрат стосуються тимчасово окупованих та прифронтових районів, однак тепер “спустошення” може перекинутися і на відносно мирні території, і йдеться не лише про сільську місцевість, де доступ до ліків і без того обмежений, а й про великі міста.
Втілення концепції “одна аптека на район” перетворить “обрану” аптеку на місцевого монополіста, який буде визначати свої умови місцевим споживачам: не влаштовують ціни – їдьте в інший район, сумніваєтесь у дотриманні умов зберігання – шукайте десь інше. Якість обслуговування та розвиток додаткових сервісів за таких обставин теж викликають сумніви.
Економічні втрати
Відчутне зменшення чисельності аптек неминуче призведе і до економічних збитків у вигляді скорочення податкових надходжень до бюджету держави. Лише 5 великих учасників аптечного ритейлу сплатили до державного бюджету України 4,5 мільярда гривень податків у 2024 році. Загалом же обсяг податкових надходжень від роздрібної торгівлі ліками оцінювався десь у 7,5 млрд грн. Тобто мова йде про мільярдні збитки. А додайте сюди ще значне скорочення робочих місць – а це не лише фармацевти, а й, наприклад, ті, хто забезпечує логістику. А ще інші суміжні галузі, які отримують позитивний економічний ефект від розвитку аптечної мережі.
В результаті, згортання кількості аптек викличе негативний лавиноподібний ефект: від підвищення цін на ліки та ускладнення фізичного доступу до них, до скорочення робочих місць та бюджетних втрат.
