“Зберегти для нащадків”: музей на Полтавщині розглядає можливість придбання демонтованого київського пам’ятника Булгакову

Полтавський художній музей Віктора Бажана має намір придбати у сім’ї скульптора монумент російському письменнику Михайлу Булгакову, який демонтували в Києві 4 червня 2026 року. Метою є збереження пам’ятки для майбутніх поколінь.

Про це Суспільному повідомив засновник музею Віктор Бажан.

"Пам’ятник я планую придбати, щоб забезпечити його збереження для нащадків, а також зняти цей обтяжливий обов’язок з доньки скульптора, яка наразі володіє монументом. Мене турбує зникнення мистецької спадщини. Михайло Булгаков – всесвітньо відомий письменник, перекладений багатьма мовами. Звісно, я не маю наміру популяризувати чи прославляти Булгакова, це також заборонено законом. Отже, я не буду створювати експозицію з пам’ятника. Я просто планую розмістити його на збереження у дворі музею. Це моя приватна територія", — пояснив Віктор Бажан.

За його словами, наразі ведуться переговори з родиною скульптора щодо вартості пам’ятника. Після цього монумент буде транспортовано та встановлено на території музею Бажана.

Хто такий Михайло Булгаков та його зв’язок з Києвом

Михайло Булгаков – письменник російського походження, який народився у Києві. Він провів значну частину свого життя в цьому місті, де сьогодні функціонує літературно-меморіальний музей у його будинку.

Попри тісний зв’язок його особистості та творчості з історією Києва, він не підтримував ідею української незалежності та висловлювався негативно щодо формування української державності та її лідерів.

Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що його літературна спадщина містить прояви упередженого та негативного ставлення до українського світу, української мови та державності, а його твори відображають імперську позицію, яка заперечує існування української нації як самостійної цінності.

У творах Булгакова присутні грубі карикатури та гротескні зображення українців, а його творчість інтерпретується як частина російської імперської політики, що заперечує право українців на власну ідентичність.

Київська міська рада на засіданні 18 грудня 2025 року підтримала видалення з київських вулиць ще 15 об’єктів та елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, було прийнято рішення про демонтаж пам’ятника Булгакову.

Це рішення викликало жваву громадську реакцію: частина українців розглядає його як логічний крок дерусифікації, тоді як інші називають це "культурним знищенням" або "поспішною декомунізацією".

Зокрема, кандидат історичних наук Олександр Бонь зазначив, що це рішення, хоч і запізніле, але є необхідним. На його думку, демонтаж пам’ятників не має жодного стосунку до "заборони культури" — це лише відмова від імперських символів, які підсвідомо формують уявлення про культурну другорядність українців.

Схожої думки дотримувалася письменниця Оксана Забужко. Вона закликала сприймати це як очищення простору від "монументальної пропаганди Кремля".

Натомість письменниця Лада Лузіна назвала твердження про "українофобію Булгакова" маніпуляцією, оскільки, на її думку, реальних доказів українофобії Булгакова не існує. Видавець Олександр Красовицький зауважив, що хоча письменник і був частиною імперського російського Києва, водночас він є постаттю світового літературного канону.

Пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі в Києві було демонтовано 4 червня 2026 року.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: suspilne.media