27 жовтня українці зазвичай писали Радіодиктант національної єдності. Цього разу авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а голосом диктанту — народна артистка України Наталія Сумська. Твір мав назву «Треба жити!» та заохочував українців не губити віру, цінувати життя навіть у важкі часи й дозволяти собі переживання, незважаючи на випробування війною.
Про що йшлося в тексті Радіодиктанту
Головний посил диктанту — відшукати зміст у буденних речах: книжках, зустрічах, піклуванні про рідних і навіть у здатності бачити красу навкруги. Вже перше речення — відсилання до п’єси Леся Подерв’янського, яку Євгенія Кузнєцова інтерпретувала по-своєму: «Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать Пса Патрона».
Авторка поєднала сьогодення й традиції, застосувавши у творі слова з різних українських говірок. Якраз ці незвичні для багатьох лексеми привернули найбільше зацікавлення слухачів і стали підґрунтям для жвавих обговорень у соцмережах.
Діалектні слова, які з’явилися у диктанті
Євгенія Кузнєцова вміло вплела в текст регіональні особливості української мови, щоб продемонструвати її багатогранність і живу силу. У диктанті постали слова, відомі не кожному:
- «Пітятко» – маленьке курча; слово походить із закарпатських діалектів;
- «Допіру» – прислівник, що означає «тільки що», «щойно»;
- «Кияхи» – діалектне слово, яким іменують качан кукурудзи;
- «Сукні з лелітками» – лелітки (інша назва — паєтки) позначають блискучі крапки чи кружечки, якими прикрашають вбрання.
Значення деяких слів слухачам пояснювали актори, що приєдналися до акції. Зокрема, Римма Зюбіна роз’яснила походження слова “пітятко” під час ефіру Українського радіо.
Сучасність у мовленні диктанту
Незважаючи на ліричність тексту, в ньому знайшлося місце й для реалій війни. Авторка згадала балістичні ракети, дрони та абревіатуру РЕБ — радіоелектронна боротьба (технології, які застосовують для переваги в бойових умовах).
Також у диктанті прозвучав вираз «скніти у вічній гризоті», котрий означає безглузде існування у безупинному душевному болю. У контексті твору це — протиставлення головній ідеї диктанту: навіть у скрутні часи варто жити, шукати втіху в повсякденних дрібницях, спілкуватися з рідними, вірити у відбудову.
Радіодиктант національної єдності, що проводиться щорічно до Дня української писемності та мови, став не тільки випробуванням грамотності, а й символом єдності українців у всьому світі. За традицією його пишуть тисячі людей — у школах, університетах, офісах, бібліотеках і навіть за кордоном.
Цьогорічний диктант нагадав: сила української мови — у різноманітті, і кожен регіон має власний голос, який формує єдину мову.
Коли й яким чином можна перевірити диктант самостійно
Перевірити правильність написаного тексту можна буде 29 жовтня — саме в цей день організатори оприлюднять офіційний текст диктанту на вебсайтах Українського Радіо та Суспільне Культура. Згодом кожен зацікавлений зможе самостійно порівняти свій варіант і побачити помилки.
Як відіслати диктант на перевірку
До моменту публікації тексту всі бажаючі можуть надіслати свій диктант організаторам для офіційної перевірки. Здійснити це можливо двома шляхами — онлайн чи офлайн. Крайній термін надсилання — до 11:00 29 жовтня.
- Онлайн: сфотографуйте або відскануйте свій рукописний диктант і надішліть файл у форматі [email protected];
- Офлайн: паперовий лист можливо відправити за поштовою адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо: на штемпелі повинна стояти дата не пізніше 28 жовтня.
Організатори наголошують, що дотримання строків відправлення — обов’язкова умова участі в перевірці. Після 29 жовтня роботи не будуть прийматися.
Коли оголосять результати Радіодиктанту
Результати перевірки диктантів оголосять після того, як спеціальна комісія опрацює всі отримані листи. Точна дата стане відомою згодом. Орієнтовно це може статися за декілька тижнів після заходу. Для прикладу: у 2024 році Радіодиктант відбувся 25 жовтня, а результати повідомили 4 грудня.
Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:
