З переліку бомбосховищ на сайті КМДА неможливо отримати відомості про тип бомбосховища (просте чи сховище цивільної оборони). Також є розбіжність між бомбосховищами, які реально існують і відкриті для населення, і тими, що в переліку міськради. Карта бомбосховищ КМДА теж має недоліки: не вказана безпечність бомбосховища, його облаштованість, деякі номери телефонів відповідальних осіб застарілі.
Про це повідомляється у спецпроєкті "Слідство.Інфо".
Репортери "Слідства.Інфо" звернули увагу, що найпростіші бомбосховища (наприклад, підземний перехід) внесені на карту і в перелік, але, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, вони зовсім не вважаються захисними спорудами цивільного захисту — такими є лише сховища та протирадіаційні укриття.
Розслідувачі встановили, що на мапі бомбосховищ від КМДА відсутні дані, бомбосховище просте чи більш надійне. Там вказали лише адресу, район, вид будівлі (наприклад, підвал), і номер телефону відповідального за його відкриття. З карти КМДА також не зрозуміло, яка площа та місткість бомбосховища, чи є там пандуси, вбиральня.
Номери телефонів потребують актуалізації, зазначається в матеріалі. "Слідство.Інфо" зателефонувало на 20 випадкових номерів, і їм відповіли лише 4 рази, до того ж абоненти сказали, що просто працюють в адміністрації та фактично не займаються бомбосховищами. Ще у двох випадках люди пояснили, що декілька років не працюють у місцях, де є бомбосховища.
Аналогічна ситуація і з переліком бомбосховищ, який можна знайти на сайті КМДА.
"У таблиці з переліком бомбосховищ станом на 22 квітня 2024 року, опублікованій на сайті КМДА, — 1274 захисні споруди цивільного захисту. Під час дослідження цього документа «Слідство.Інфо» виявило, що більшість вказаних там об’єктів насправді є найпростішими бомбосховищами, про що РДА повідомили у відповідях на запити репортерів", — йдеться в тексті.
Ще частина згадуваних у переліку сховищ недоступні для звичайних перехожих, оскільки це територія підприємств чи адміністративних будівель. І навпаки — репортери виявили потенційні сховища, яких немає на карті та в документі: наприклад, на вул. Арсенальній, 5Д (пологовий будинок) і на вул. Чикаленка, 21Б (житловий будинок).
"Слідства.Інфо" звернулося до всіх 10 районних адміністрацій Києва та запитало про облаштування всіх захисних споруд. Чотири установи відповіли, що це "конфіденційна інформація". Немає відповіді й на те, чи є ці сховища загальнодоступними, чи вони лише для працівників підприємств або для мешканців закритих ЖК.
Керівник тимчасової слідчої комісії Київради з інспекції бомбосховищ Леонід Ємець у коментарі репортерам заявляє, що це відкрита інформація, і РДА повинні її надавати.
Нагадаємо, 18 грудня на вул. Мілютенка, 19 на Лісовому масиві встановили перше мобільне бомбосховище в Києві, сертифіковане ДСНС. У жовтні стало відомо, що для столиці закуплять 500 мобільних бомбосховищ. Районні адміністрації визначатимуть місця, де їх встановлять.
Що відомо про стан бомбосховищ у Києві
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що представники його офісу провели понад 50 моніторингових відвідувань в усіх районах Києва. За результатами цієї ревізії дійшли висновку, що більшість бомбосховищ обладнані належним чином: є освітлення, місця для сидіння, питна та технічна вода, аптечки. Разом з тим виявили, що 12% бомбосховищ, які вказані на офіційних картах, але фактично не існують.
У КМДА запевняли, що всі бомбосховища, які є на балансі міста, функціонують. За цим ведеться постійний нагляд, опрацьовують і скарги киян. З 55 сховищ, які проінспектували представники Офісу омбудсмена, за п'ять — відповідальності не несуть, оскільки вони не входять до фонду захисних споруд цивільного захисту Києва.