Прокуратура столиці подала позов до судової інстанції з метою повернення у власність держави споруди Міжнародного центру культури і мистецтв, який раніше називався Жовтневим палацом. Ця пам’ятка має загальнодержавне значення та впродовж останніх років функціонує як концертний хол.
Про це дванадцятого січня інформує пресцентр Київської міської прокуратури.
Колишній Жовтневий палац був зведений у 1838-1842 роках за задумом архітектора Вікентія Беретті. Споруду зводили як комплекс Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом там розміщувалися різноманітні урядові установи.
"Стіни палацу були свідками розстрілів представниками НКВС української інтелігенції − Костя Буревія, Олекси Близька, Григорія Косинки, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо", — зазначили в прокуратурі.
У 1979 році споруда набула статусу об’єкта національної спадщини. Там почали виступали відомі постаті українського та зарубіжного мистецтва.
Згідно із законом, будівлю колишнього Жовтневого палацу заборонено відчужувати. Але всупереч цьому, Федерація профспілок України оформила на себе право власності на МЦКМ.
"Окрім того, незважаючи на особливий охоронний статус споруд, Федерація професійних спілок України не вживала заходів для збереження об'єкта. Так, охоронну угоду на пам’ятку було укладено лише у 2025 році на виконання рішення суду, прийнятого за позовом прокурора", — йдеться у повідомленні.
У зв’язку з цим, прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про повернення державі в особі Фонду державного майна України будівлі колишнього Жовтневого палацу.
Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокурора, і справу призначено до судового розгляду.
Що відомо про приватизацію Жовтневого палацу
У липні 2025 року Суспільне повідомляло, що Міжнародний центр культури і мистецтв за підсумками проведеного відбору перейшов в управління ТОВ "Комбінат Плюс" засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка. Передачу забезпечило Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Власником Центру залишається Федерація профспілок України. Угоду з переможцем відбору на управління даним активом було підписано на 5 років. Розмір щомісячного гарантованого платежу становить 2 мільйони гривень щомісяця та 99,9% від розміру отриманого прибутку.
Дмитро Сидоренко запевняв, що зміна менеджменту не вплине на проведення вже запланованих заходів. За його словами, будівля МЦКМ перебуває в занедбаному вигляді та потребує відновлення.
В АРМА заявили, що раніше держава не отримувала доходів від функціонування МЦКМ, а оприлюднені раніше фінансові звіти від попереднього керівництва потребують перевірки.
Попередній очільник МЦКМ Юрій Бобир розповів, що з 2019 року будівля МЦКМ була заарештована шість разів, водночас відповідне підприємство (юридична особа) арештованим не було. Усі арешти будівлі згодом були анульовані судами. Він сказав, що вважає відбір неправомірним, зокрема, через те, що будівля МЦКМ ніколи не була у державній власності, а також через чергове анулювання арешту будівлі в судовому порядку.