Київ презентував евакуаційні вагони “Укрзалізниці”: досвід, гідний наслідування для європейських держав.

У Києві 12 березня відбулася демонстрація вагонів Укрзалізниці, які впродовж 4 років повномасштабної війни задіяні для перевезення поранених українців. Працівники залізниці представили вагон-реанімаційний блок, здатний вмістити 5 важко травмованих, і вагон для 10 поранених із середнім ступенем тяжкості уражень. Там наявне обладнання для проведення хірургічних процедур.

Суспільне обговорило особливості даних вагонів з представниками УЗ, лікаркою, що працює на евакуаційних рейсах, і військовослужбовцем, якого 3 роки тому перевезли в такому вагоні.

Очільник пасажирського сектору Укрзалізниці Олександр Шевченко повідомив Суспільному: подібні поїзди з’явились в УЗ ще у 2022 році — у березні того ж року були сформовані перші поїзні склади.

Сьогодні в Україні функціонує 6 оновлених вагонів-реанімаційних блоків, кожен з яких може транспортувати 5 важко травмованих осіб.

Представник розповів про оснащення цих вагонів — фактично, тут розташована повноцінна операційна кімната та мінілабораторія для забору аналізів у пацієнта, за потреби. Є кисневі системи, пункти переливання крові, а також усе необхідне обладнання для інтубації легень.

Евакуаційний вагон-реанімація Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

На початкових етапах вторгнення волонтери, медичні працівники з різних куточків країни та навіть інших держав розробили цю технологію з нуля, не маючи жодних попередніх планів або напрацювань, які можна було б запозичити. За словами Шевченка, востаннє медичні евакуаційні вагони використовувалися ще за часів Першої світової війни. Зараз в автопарку УЗ налічується 70 медичних вагонів.

На зорі великої війни до цього напрямку приєднались 20 волонтерів з "Лікарів без кордонів", які ще проводили евакуацію постраждалих з Маріуполя, що на Донеччині, поки це було можливо.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Сьогодні ж медичні працівники, залучені до евакуації, представляють абсолютно різні регіони, а за останні 4 роки долучалися й іноземні фахівці.

"Я згадую медиків зі Швеції, Бельгії, Швейцарії, тобто з різних країн. Молоді хлопці та дівчата приїжджали, щоб поділитися досвідом, надати волонтерську допомогу. Зараз це більш професійна, налагоджена процедура, в рамках якої найкращі лікарі та анестезіологи країни допомагають рятувати життя", — додав Шевченко.

Евакуаційні вагони систематично курсують з прифронтових областей, перевозячи поранених до стабілізаційних пунктів, а звідти — до лікарень у великих обласних центрах. Маршрути розробляються працівниками залізниці.

"Ми не оприлюднюємо маршрути зі зрозумілих міркувань, а також місця посадки та висадки. Ці поїзди рухаються за спеціальним графіком під диспетчерським контролем. Для нас це одне з першочергових стратегічних перевезень", — пояснює Олександр Шевченко.

За його словами, евакуаційний поїзд є об’єктом пильної уваги для армії РФ, і існує ризик повітряних атак. Тому персонал поїзда розробив протокол дій у разі нападу: ліжка оснащені коліщатками, що дозволяє команді оперативно, за лічені секунди, евакуювати людей разом з обладнанням до безпечного місця.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

За словами Шевченка, цей досвід демонструє винахідливість українців і слугує прикладом для фахівців з інших країн:

"Наразі ми маємо практику, яку переймають країни Європи. До нас приїжджають, наприклад, нещодавно були норвезькі представники, які вивчали цей досвід. Ми охоче ділимося інформацією, яка не зашкодить нашим планам і знаходиться в межах безпеки".

Посадовець УЗ підкреслив, що на початку вторгнення волонтери активно залучалися до медичної евакуації залізницею, але зараз держава, зокрема Командування медичних сил ЗСУ, взяла це під контроль.

Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук зазначив, що з початком повномасштабної агресії Росії стало очевидним, що Збройні сили не в змозі своєчасно та оперативно забезпечити необхідну медичну допомогу пораненим через відсутність ефективних засобів для їх евакуації. Тому пріоритетним завданням було налаштування лікувально-евакуаційних процесів. Звернулися по сприяння до залізничників, і разом з ними та волонтерами налагодили вивезення поранених військових залізницею з прифронтових районів.

"Ключовим є своєчасне переміщення пораненого на етап спеціалізованої допомоги, що гарантує йому збереження життя і надає можливість вчасно розпочати необхідне реабілітаційне лікування", — підкреслив командир.

Казмірчук додав, що через інтенсивне використання засобів евакуації виникає потреба в їх відновленні та модернізації: встановленні нового медичного обладнання, підтримці інфраструктури в належному стані та застосуванні сучасних енергоощадних технологій.

Лікарка-анестезіологиня Ольга Ласточкіна є ординатором медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. До війни вона працювала цивільним анестезіологом, але була залучена у зв’язку з необхідністю розширення медичної служби. В інтерв’ю Суспільному вона розповіла про ненормований графік роботи, зазначивши, що особисто не проводила оперативних втручань на борту поїздів, і що евакуаційні поїзди під’їжджають максимально близько до вокзалів, де можна забрати пацієнтів зі швидких.

"Технічно працювати важче [порівняно з цивільними лікарнями], тому що ти постійно в русі, і деякі маніпуляції вимагають від тебе чітких дій, особливо руками. Але адаптуєшся, пристосовуєшся до умов і коливань. У разі потреби можна попросити машиніста трохи зменшити швидкість, якщо це дійсно необхідно", — розповідає Ольга.

Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Дмитро Ленартович, актор театру і кіно, заслужений артист України та офіцер ЗСУ, є одним із поранених, яких транспортували евакуаційним поїздом. Він отримав поранення в Соледарі у 2023 році під час доставки боєприпасів побратимам, коли потрапив під інтенсивний обстріл.

"Я опинився в бронетранспортері, на броні, і відстрілювався через віконце під час руху. Ми наїхали на міну, і додатково був дуже сильний приліт з ВОПаВзводний опорний пункт. Я отримав акубаротравму, множинні уламкові поранення, але, на щастя, поруч були лікарі", — розповів Дмитро.

Попри те, що лікарі надали йому допомогу, бійців оточили, і вивезти пораненого до Краматорська було неможливо. Тому вони вирушили через Бахмут, де Ленартовича разом з іншими бійцями "сортували" за принципом виживання.

"У мене був такий стан, що я видав звук: "И-и-и-и". Тоді лікар сказав: "Цей виживе, везіть його до Краматорська". Мене доправили до Краматорська, звідки перевезли до Дніпра, в лікарню імені Мечникова, а звідти — вже в евакуаційному вагоні. Тому цей потяг також врятував мені життя".

Від Ленартовича Суспільне також дізналося, що персонал евакуаційних поїздів знає ділянки або повороти, де вагон сильно трясе, і перечікує ці моменти, щоб потім продовжити роботу з пораненими.