На зорі грудня 2025 року стало відомо, що мисткиня Алевтина Кахідзе стала очільницею Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Тоді це рішення викликало обговорення серед батьківської громади. Його також прокоментували у Міністерстві культури, наголосивши, що відомство "дотримується виваженого підходу та гарантує відкритість будь-яких можливих змін виключно в рамках чинного законодавства".
Відтоді минуло п’ять місяців праці, ліцеїсти готуються до фінального дзвоника і до вступу у навчальні заклади, розпочалася нова вступна кампанія. І що ж змінилося за цей період?
В інтерв’ю Суспільне Культура Алевтина Кахідзе ділиться враженнями про свої перші місяці роботи, труднощі та задуми.
Алевтина Кахідзе на подвір’ї Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Надано Алевтиною Кахідзе
Ти стала очільницею в грудні. Тоді ти говорила: "Якщо ти критикуєш систему, то мусиш спробувати дещо змінити".
Це так! Наша державна мистецька освіта не надає достатньо компетенцій, щоб відбутися як творець.
Я закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, але мені потрібно було ще десь навчатися, так само як і моїм українським колегам. Це зайняло час, і деякі прогалини в освіті досі не заповнені. Тому, коли мені запропонували стати директоркою, я пристала, бо прагнула, щоб ліцей був місцем, де мистецтво стає фахом. Хоч мене друзі відмовляли, заявляючи: "Ти вже не будеш художницею – потонеш у папірцях. Не роби цього!".
Про які прогалини йде мова?
Сучасний митець — це розпорядник своїх ідей. Для успіху в професії потрібне відчуття міжнародного контексту, розуміння правил ринку, знання авторського права, навичок комунікації та публічної взаємодії, вміння працювати в сучасних медіа, як-от фото-, відео-, анімація, перформанс, текст. Ти можеш сказати, що після ліцею у них буде час ще довчитися. Але ж зайвим не буде вийти з ліцею з власним портфоліо, в якому вже буде декілька "дорослих" робіт.
Що тобі вже вдалося за цей час зробити?
Можливо, не надто багато. Але я не сподівалася, що почну з розбудови в ліцеї системи безпеки на всіх рівнях: психологічному — був відсутній практичний психолог; фізичному — не було медсестри; правової безпеки — посада юриста була вільною. Я не могла спокійно спати, бо як так трапилося, що в ліцеї на 230 дітей немає медичної сестри? Станом на зараз такі фахівці є, тому можна будувати всі інші процеси більш впевнено.
Алевтина Кахідзе у просторі Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Олександр Чекменьов/Надано Алевтиною Кахідзе
Що ти маєш намір реалізувати та трансформувати наступного року?
Заповнюю вакансії для викладачів і вчителів — частина педагогічного складу буде новою.
Ну, і ліцей не повинен існувати лише на державний бюджет. Тих 40 мільйонів, які надає держава, нам не вистачає. Коштів бракує на все, куди не глянути: немає безперебійного інтернету і системи живлення під час відключень електроенергії, в гуртожитку старі ліжка, а куби, на яких ставлять вистави, руйнуються. Та найбільше мене засмучує те, що немає місць, де б учням і ученицям було б затишно. Є лише коридори з офісними столами, які колись подарували.
Якщо в ліцеї щось ламається, в бюджеті не закладено грошей, тому треба подавати запит у міністерство. Прорив труби опалення цієї зими став моїм першим випробуванням, яке я пройшла. Інакше могло б і не бути очного навчання в ліцеї.
Отже, пошук донорів і меценатів, грантової допомоги, а також дієва опікунська рада мають докорінно змінити ліцей. А ще ліцей сам може заробляти гроші!
Яким чином може заробляти ліцей?
Міністерство як засновник закладу передбачило таку можливість у його статут. Наприклад, ми можемо скласти перелік платних послуг — статут ліцею це не забороняє. Якщо навчати дітей рисунку за гроші ми не можемо, то продавати заходи для дорослих у вихідні та на канікулах — так. Тому я собі уявляю лекції, які читають у нас випускники ліцею, такі як Нікіта Кадан або Тіберій Сільваші.
В ліцеї є площі для оренди, які можна було б використати — наприклад, під крамницю художніх матеріалів. Ліцеїсти просять про таку художню лавку — вона, між іншим, була раніше. Просять про автомат із солодощами.
Для дітей усього Києва ми можемо створити якісь незвичайні платні гуртки, як-от робота з даними супутників або щось подібне. Перед самим вторгненням я була залучена в такі заняття для дітей.
На все може не вистачити, тому це має запрацювати, щоб був певний результат. Без команди в ліцеї це не вдасться, тому я поки що в процесі.
Мені було приємно, що в нещодавньому відрядженні у Венеції мені зустрілися люди, які з підтримкою казали: "Дай мені шматок роботи в ліцеї". Тому я готова нарешті роздавати завдання.
Алевтина Кахідзе у просторі Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Олександр Чекменьов/Надано Алевтиною Кахідзе
Як ти вирішила конфлікт із батьками? Який зараз є зворотний зв’язок між студентами, батьками та самим ліцеєм?
Ох, цей викладацько-вчительсько-батьківський конфлікт досі триває. Частина батьків стурбовані — мовляв, академічний рисунок буде скорочено або навіть ліквідовано. Але їм не варто хвилюватися.
Навчальні програми для всіх, хто вступив до ліцею до 2025 року, не будуть змінені. А от для набору в п’яті класи 2026 року в грудні минулого року був затверджений Стандарт початкової спеціалізованої художньої освіти — документ, який визначатиме вимоги до результатів навчання в мистецьких ліцеях із 1 вересня 2026 року. Як на мене, це революційний документ! В ньому так багато, що мені до вподоби: "Учні повинні вміти створювати художні проєкти з використанням цифрових ресурсів" або "Визнає право митця на індивідуальність та самобутність, що може виходити за межі традиції". Це стандарт саме про поєднання академічної школи та сучасних медіа. І маю власний досвід, як академічна освіта допомагає мені працювати в роботі над сучасними проєктами. Наприклад, моя залученість у документально-анімаційному фільмі "Синій светр із жовтою діркою" режисерки Тетяни Ходаківської. Без знання, як побудовано тіло людини, щоб створювати рух, і м’язів обличчя, щоб передати емоції, я б не могла стати художнім директором фільму. До речі, я планую позувати нашим випускникам — в ліцеї не вистачає натурників.
Зараз триває набір студентів на вступ: чи щось змінилося в цьому напрямі в плані вимог для вступу? Як ви з цим працюєте?
У ліцеї останні роки недобір, і я не буду тримати це в секреті. Моя мета — виконати план на навчальний 2026–2027 рік. Саме через війну це складно. І ще важливе: вступна кампанія ліцею об’єднує мене з працівниками, навіть із тими, які пишуть на мене колективні скарги. Так от, ми погодили пілотний проєкт виїзного іспиту в Запоріжжя. В ліцеї є безкоштовний гуртожиток для дітей для тих, хто з областей, є повноцінне укриття і стипендія для старших класів. Отож для дітей, які живуть біля фронту, ліцей може стати безпечнішим домом.
Вітражі у холі Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка, авторка Наталія Карєва-Готьє, викладачка мистецького фаху в ліцеї . Надано Алевтиною Кахідзе
А що відбувається з випускниками ліцею? Який їхній подальший шлях і чи може ліцей їм допомогти в цьому?
В ліцеї завжди вважалося, що випускники мають йти після ліцею в НАОМА, яку я закінчила і потім критикувала. Хоча це не єдиний мистецький ВНЗ в Україні, який вони можуть обрати. Тому я планую дослідити дані останніх років, аби зрозуміти повну картину.
Паралельно, планую осінню мандрівку з 20 ліцеїстами у Вищу школу Святого Назарія в Нанті у Франції. Є домовленість, що викладачі школи дадуть майстер-класи нашим ліцеїстам протягом двох днів. І я вже знайшла в цьому місті українські ГО, які обіцяють допомогу з перекладом та житлом. Лишається знайти кошти на транспорт. В ліцеї була практика поїздок, де витрати лягали на плечі батьків, а це значить не кожен ліцеїст і не кожна ліцеїстка могли поїхати. Отож такі поїздки мають дати уявлення про можливості та рівень культури поза Україною.
Є ще ідея, щоб спільнота випускників ліцею мала тісний контакт із нами. Ліцей, а тоді РСХШ закінчили найважливіші художники країни. Дам тобі десять імен, хто тут вчилися, будеш вражена: Подерв’янський, Сільваші, Кадирова, Кадан, Хоменко, Керестей, Базак, Савадов, Ройтбурд, Гнилицька…
Я не можу не спитати про те, хто викладає в ліцеї. Чи є потреба у викладачах і чи плануєш ти залучати митців, критиків та кураторів з поля сучасного мистецтва?
Потреба у нових викладачах є, хоча в ліцеї вже працюють молоді викладачі. Але вік не є визначальним.
Горош Ганна Михайлівна викладає в ліцеї близько 40 років. "Терпіла нас, ізвергів малих, пані Гораш", — писав про неї Давід Чичкан в особистому листуванні.
Відділенням декоративно-ужиткового мистецтва керують Бобков Іван і Вікторія Дромарецька, і рівень їхньої майстерні мені дуже подобається.
Грановська Владислава три роки тому закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, викладає в ліцеї всесвітню історію мистецтва. Нещодавно в неї був відкритий урок "Жінки у мистецтві" — це було про фемінізм.
А щодо до напрямів сучасного мистецтва в освітньому процесі: зміни в бік сучасності все одно стануться, тому що неможливо проігнорувати нещодавно затверджений стандарт. З іншого боку, будь-які зміни в освітній програмі в ліцеї для нового навчального року мають бути схвалені педагогічною радою, куди належать всі педагогічні працівники ліцею.
Я вже чекаю на тих пʼятикласників. Як керівник ліцею, я можу викладати зовсім трохи, (дев’ять годин на тиждень), отож я резервую ці години для них. Викладати для мене — це зв’язок із тими, заради яких ліцей існує — молодих людей, які вирішили стати художниками.
Як ти поєднуєш свою роботу з художньою практикою? Чи не страждає вона від нових обов’язків?
Моя власна художня практика дуже страждає, я мало працюю для себе. Але я пообіцяла собі й друзям кожного дня робити хоча б щось мистецьке. Наприклад, я зробила стіл зі старих парт для свого кабінету і розписувала їх із 10-А.
Новий стіл в кабінеті Алевтини Кахідзе, створений за участі учнів та учениць 10-А класу Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Надано Алевтиною Кахідзе
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв’язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]