“Синя” лінія метро як індикатор проблем. Чи дізнаємося першопричину та строки відновлювальних робіт? 23.01.2024 12:00 Укрінформ Майже два місяці минуло від моменту закриття сполучення між станціями “Деміївська” та “Либідська”. Однак дискусії стосовно причин та тривалості ремонту не вщухають.
Надзвичайна ситуація у тунелі на “синій” лінії київської підземки спричинила не тільки припинення руху на частині лінії, але й транспортний затор. Мешканки району, як Анна Д. та Ірина Ч., що проживають біля цієї лінії, вже звикли до нової кінцевої станції “Либідська”. Обидві співрозмовниці оселилися в Голосіївському районі ще до появи цієї ділянки метро. Тому адаптація та налагодження нових маршрутів від “Либідської” до їхніх будинків не стали для них значною проблемою. Ба більше, обидві зазначають, що наземний громадський транспорт часто курсує “гусь-до-гуся”, і навіть у “години пік” можна сісти у другий чи третій автобус, якщо не поспішати. Проблемою, яка залишається для обох, є зупинка транспорту під час повітряної тривоги – про це експерти попереджали й раніше.
Проте два питання залишаються поки що без відповіді: першопричина закриття “Деміївської” та термін, на який призупинено рух на цій ділянці метрополітену. Не дивно, що подія такого масштабу та терміновість закриття породили безліч припущень щодо причин підтоплення. Які з них підтримують фахівці та чому – читайте в матеріалі Укрінформу.
Які прогнози щодо майбутніх ремонтних робіт?
Кирило Степанець, краєзнавець, дослідник малих річок Києва та дигер. Фото з особистого архіву Кирила Степанця
Раптова зупинка руху на цьому напрямку порушила питання щодо загального стану комунікацій київського метрополітену, як підземних, так і наземних. Одразу почали обговорювати підтоплення інших станцій, зокрема “Вирлиці”, “Голосіївської”, “Почайною” та “Тараса Шевченка”. Наявність води в тунелях на станціях метро “Олімпійська”, “Академмістечко” викликала занепокоєння містян та знову спровокувала хвилю припущень про неминучу катастрофу. Однак фахівці, які працюють у цій галузі, наголошують, що вода в тунелі – це природне явище. Кирило Степанець, краєзнавець, дослідник малих річок Києва та дигер, зазначає: “Вода і підземелля – це нерозривні поняття. Для цього використовуються спеціальні дренажні лотки, що проходять у тунелях, а там, де вода накопичується, встановлені дренажні насосні станції, які перекачують надлишок води до міської каналізаційної системи. Я б не сказав, що в нашому метро все погано”.
Олександр Сергієнко, інженер, директор науково-дослідного центру “Інститут міста”, також заспокоює, стверджуючи, що це наслідок зносу матеріалів, які з часом втрачають свої властивості. “Вода – це природний стан підземки”, – підкреслює експерт.
Віктор Брагінський, керівник КП “Київський метрополітен”.
Керівник КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський днями у розмові з виданням “LB” також пояснив і дещо іронічно зауважив, що дивно, коли вода збирається у лотках для її збору. Насправді, це також нормальний процес, і система водовідведення успішно справляється з цими завданнями…
Ремонту потребують і шляхопроводи, стан яких у метрополітені вважають прийнятним для експлуатації. “Конструктивні елементи естакади метро через річку Дніпро, закріплені за КП “Київський метрополітен”, перебувають у задовільному технічному та працездатному стані”, – відповів голова Київського метрополітену. Хоча, варто зазначити, що перевірка 2018 року оцінила стан мосту Метро на 4 бали за п’ятибальною шкалою оцінки аварійності.
Фото Жеки Котенка, Укрінформ
Однак запевнення очільника підземки щодо контрольованої ситуації поки що доповнюються новими викликами, які потребують як планового, так і позапланового реагування. Особливо це стосується Оболонсько-Теремківської лінії.
«Синя» лінія, з човниками…
Питання поточних ремонтних робіт залишається невирішеним, оскільки потреби метрополітену та думки фахівців часто не збігаються. І це цілком природно. Наприклад, інформація про можливе закриття тунелю на тій самій “синій” лінії між станціями метро “Тараса Шевченка” та “Почайна” знову викликала активні обговорення серед експертів та киян.
Віктор Брагінський заспокоює: “Від станції “Героїв Дніпра” до станції “Почайна” тунелі стабільні, просідання відсутнє. Там під час будівництва торговельного центру “Дрімтаун” були вжиті заходи безпеки з гідроізоляції та зміцнення тунелів, тому ситуація повністю стабільна”.