Європа розробляє нову оборонну стратегію та розглядає Україну як ключового учасника

В ЄС започаткували створення Європейського оборонного союзу, до якого мають намір залучити Україну. Йдеться вже не лише про безпілотні системи, а й про протидію балістичним ракетам.

Ще три роки тому обговорення спільної “європейської армії” чи “оборонного союзу” видавалися радше теоретичними роздумами європейських інтелектуалів. Однак нині це актуальне питання порядку денного, до якого залучені не лише держави-члени ЄС, а також Велика Британія, Норвегія та Україна. Як Європа трансформує свій підхід до власної безпеки та яке місце в цьому процесі відведено Україні, детальніше у публікації УНН. 

Європейський оборонний союз та напрямки зміцнення безпеки 

Головним рушієм нової архітектури європейської безпеки виступає єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. Він висунув ініціативу формування Європейського оборонного союзу – нового інституційного інструменту для об’єднання та посилення оборонних спроможностей. Цей формат передбачає інтеграцію не тільки безпосередньо країн-членів ЄС, але й Великої Британії, Норвегії та, що важливо, України. 

Кубілюс відводить Україні ключову роль у цьому оборонному союзі. 

“Ми мусимо навчатися в України. Українська протиповітряна оборона збиває 80% цілей. Українські дрони зупинили наступ Росії на суші та в Чорному морі, а також знищили російський флот стратегічних бомбардувальників”, – підкреслив він. 

Оборонний союз, запропонований Кубілюсом на тлі зростаючої відстороненості США від підтримки НАТО, не є заміною Альянсу, а радше посиленням європейського виміру безпеки. 

Як зазначає Кубілюс, подібний союз може базуватися на міжурядових угодах, а його основним інституційним органом могла б стати Рада європейської безпеки. За оцінками Кубілюса, країнам, що потенційно можуть долучитися до нового союзу, необхідно знайти 500 мільярдів євро (ця цифра стосується країн ЄС) для створення ключових сил і засобів, які зможуть взяти на себе функції, що нині виконуються приблизно 100 тисячами американських військових у Європі. 

            Європейський комісар із питань оборони Андрюс Кубілюс

Ще зарано стверджувати, чи буде реалізовано ідею єврокомісара саме в запропонованому вигляді. Проте ЄС вже активно рухається до посилення спроможностей у сфері оборони та безпеки, а пропозиції Кубілюса та визнання ролі України в цьому процесі лише підтверджують цю тенденцію. Очікується, що вже наступного тижня Європейська комісія представить перші пропозиції щодо подальшої інтеграції європейського ринку оборонної продукції, включаючи “детальний аналіз та наступні кроки”. 

Варто зазначити, що до 2030 року члени ЄС планують виділити на свою оборону до 2,5 трильйона євро, а до 2035 року ця сума може сягнути 7 трильйонів. 

Такий колосальний потенціал інвестицій відкриває нові перспективи. Цікаво, що Європа вже почала переосмислювати підходи до розподілу оборонних витрат. “Readiness Roadmap 2030” – Дорожня карта оборонної готовності 2030 – окреслює конкретні напрямки розвитку ЄС: Європейська ініціатива щодо захисту від безпілотників та Служба спостереження за східним флангом; Європейський повітряний щит та Європейський космічний щит. 

У цій дорожній карті чітко визначено місце України, не лише як отримувача допомоги, а як держави, чия оборонна промисловість має бути інтегрована в європейську для масштабування виробництва. 

За цими документами та бюрократичними формулюваннями стоять конкретні дії, втілення яких ми вже спостерігаємо як на рівні приватних ініціатив – укладання угод між українськими та європейськими оборонними виробниками, так і на міждержавному рівні – наприклад, підписання угоди між Україною та Німеччиною про співпрацю у розробці антибалістичних програм. 

Чому Patriot уже недостатньо 

Протидія потенційним балістичним загрозам становить велике значення для європейців. Той самий Кубілюс зазначає, що традиційних систем перехоплення вже не вистачає. 

“Ми також усвідомлюємо, що українці мають унікальні знання – наприклад, у сфері протибалістичної оборони. Вони стикаються з проблемою, оскільки росіяни модернізують свої балістичні ракети для зміни траєкторії в польоті, і традиційні системи, такі як Patriot, SAMP/T чи IRIS-T, мають певні труднощі з перехопленням цих російських балістичних ракет. Співпраця між українськими виробниками, оборонними експертами та європейськими виробниками ракет матиме надзвичайне значення, адже протибалістичну оборону також необхідно модернізувати на європейському та західному рівнях”, – заявив Кубілюс. 

Україна, яка вже демонструє світу ефективні методи протидії ударним БпЛА противника за відносно невеликих витрат, дійсно може запропонувати рішення і в протистоянні балістичній загрозі. Хоча наша держава відчайдушно шукає ракети до тих самих Patriot, це лише частина загальної картини. Паралельно триває робота над розвитком власних спроможностей. 

Коли промисловість зможе запропонувати рішення 

Поки Брюссель узгоджує дорожні карти та мандати, українська компанія Fire Point вже розробляє систему, яка відповідає сучасним викликам. 

Цього року Fire Point презентувала концепцію Freyja – систему протиракетної оборони на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, яка вже пройшла льотні випробування. 

                                    Ракета-перехоплювач FP-7.x

“Ракета готова. З точки зору аеродинаміки вона повністю реагує на команди керування, причому робить це стабільно та агресивно – саме те, що потрібно для збиття балістики. Це ми реалізували.

Але це лише один елемент системи. Щоб реально збивати балістичні цілі, ракету необхідно інтегрувати з головкою самонаведення, командним центром та радарами”, – повідомив днями співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман. 

FP-7.x здійснює необхідні для збиття балістики маневри і потенційно може протидіяти модернізованим російським ракетам. 

Як пояснив Штілерман, збиття балістичних ракет стане можливим після створення повного комплексу: головки самонаведення від провідного європейського постачальника, інтеграції з C2-центрами, захищеного каналу передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійкого до будь-якого РЕБ-придушення, та інтегрованих радарів. 

“Ми вже працюємо над кожним з цих компонентів разом із європейськими партнерами. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб якомога швидше забезпечити захист неба над Україною та над усім континентом”, – наголосив Штілерман. 

Оборонна промисловість завжди була чутливою сферою, тому деталі реалізації проєкту відомі лише тим, хто безпосередньо залучений. Однак, спираючись на інформацію з відкритих джерел, можна говорити про реальну зацікавленість європейців у створенні загальноєвропейського балістичного щита Freyja. 16 червня, на виставці Eurosatory-2026 у Парижі, Fire Point та німецький виробник радарів Hensoldt підписали меморандум про взаєморозуміння щодо інтеграції компонентів у наземну систему ППО Freyja, призначену для виявлення та перехоплення балістичних цілей. Це результат співпраці українців з європейськими партнерами, що підтверджує довіру до української компанії відповідним документом. 

Конструкція системи, запропонованої українцями, відповідає саме тій проблемі, яку окреслив Кубілюс, – нездатність старих систем перехоплювати маневрені балістичні ракети. Генеральна директорка Fire Point Ірина Терех зазначила: “Ми були без радарів для реалізації Freyja, але тепер вони у нас є, і ми можемо перейти від концепції до практичного втілення загальноєвропейського антибалістичного щита”. Hensoldt відповідатиме за радари TRML-4D, здатні одночасно відстежувати понад 1500 цілей на відстані до 250 км. 

Вище наводилися слова Штілермана про роботу з європейцями. Очевидно, що Hensoldt не єдина компанія, яка долучиться до розбудови щита, який спочатку задумувався як масштабний загальноєвропейський проєкт. З відкритих джерел відомо, що до Freyja може приєднатися італійський виробник Leonardo. Командний пункт, імовірно, буде розгорнуто на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане її відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, що дозволить інтегрувати додаткові рішення та компоненти. 

Економічний аргумент на користь української ракети-перехоплювача також є вагомим: FP-7.x коштуватиме приблизно 700 тисяч доларів, тоді як одна американська PAC-3 для Patriot коштує 3,8 мільйона доларів. 

Freyja вже набирає обертів, і її реалізація може стати конкретним кроком на шляху до створення нової архітектури європейської безпеки, усвідомлення необхідності якої вже прийшло до наших партнерів. 

Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua