“Національний музей — це, як великий всесвіт”: слова директорки Нацмузею історії України Олени Земляної.

У липні 2025 року одну з найбільших музейних установ країни — Національний музей історії України — очолила очільниця Директорату правового забезпечення Міністерства культури, експертка у сфері культурної політики та охорони культурної спадщини Олена Земляна.

Вона обійняла цю позицію після того, як музей наприкінці 2024 року зіштовхнувся із значною репутаційною проблемою. Його тогочасний директор, історик і археолог Федір Андрощук виїхав у закордонне службове відрядження і не повернувся. Згодом стало відомо, що до цього він подавав прохання про звільнення, але Міністерство культури його не задовольнило.

Суспільне Культура запитало в Олени Земляної, яка керує в національному музеї вже пів року, як вплинула на інституцію відсутність очільника, які труднощі їй перейшли у спадок та які зміни вже відбулися в музеї за цей час.

Як ви зважилися очолити національний музей після такої тривалої відсутності керівника?

Я не відчувала стресу, що тут можуть бути якісь непередбачувані ситуації. Оскільки мені часто доводилось брати участь у непростих випадках. Не було в моєму досвіді, де просто можна отримувати задоволення від своєї діяльності та займатися розміреною плановою працею. Ймовірно, я можу бути тут корисна саме тому, що вмію адаптуватися до обставин, які зараз складаються.

У мене є уявлення, як слід організовувати роботу, щоб тримати під наглядом базові головні процеси. При цьому не припиняти вже розпочаті заходи, які мають бути завершені.

Тому, відверто кажучи, я розуміла, що тут буде багато питань, які потрібно вирішувати, але кожного дня я відкриваю нові, про які навіть не підозрювала. Це своєрідний досвід.

Можливо, зараз моя роль тут полягає в тому, щоб спробувати розв’язати застарілі проблеми, які просто накопичувалися. Насправді, можливо, їх не видно зовні. Але вони гальмують хороші починання. Тому мені приємно бути тут, у цьому колективі. І я прагну зробити щось цінне, щоб дійсно закласти надійний фундамент для подальшого розвитку.

Звучить як музейний кризовий менеджмент.

Приблизно так. Насамперед, зважаючи на обставини, в яких я опинилася… Оскільки тривала відсутність директора дуже вплинула на процеси. Довелося втручатися в певні критичні моменти, щоб це врегулювати.

Через пів року можу стверджувати, що ми можемо перевести подих у певному значенні, тому що повертаються наші партнери, які раніше припинили з нами взаємодію. З’являються нові партнери.

Тобто відкритість нашої діяльності сприяє тому, щоб розширювати партнерські можливості, розробляти нові плани та започатковувати нові ініціативи.

Олена Земляна вже пів року керує Національним музеєм історії України. надано Суспільне Культура Національним музеєм історії України

Отже, ці ваші пів року на посаді пішли на нормалізацію ситуації?

Тут немає меж досконалості, стабілізуватись можна досить довго. Є просто розуміння, що вже є з ким співпрацювати, можна далі планувати та розбудовувати певні напрямки.

Тобто цей спокій існує наразі для того, щоб була можливість переглянути внутрішні процеси та розширювати нові горизонти.

Вважаю, спокій і стабільність дуже важливі для такої великої інституції як національний музей — масштабної і за віком, і за значенням.

Це якщо говорити про процес. Бо якщо говорити про щоденну роботу, вона зовсім неспокійна.

І це саме той період, де зараз я опинилась у потрібний час, тому що кожного дня у нас якісь проблеми. День очільника музею (не лише нашого, але і всіх музеїв в Україні, заповідників, загалом закладів культури) починається задовго до офіційного часу відкриття.

Безліч питань потрібно узгодити, щоб розпочати робочий день. Наприклад, тривоги: чи можлива колективна діяльність, коли оголошено повітряну тривогу або вона триває довго, бо це також впливає на графіки роботи. Тривала відсутність електроенергії, тепла також вносить певні зміни. Погодні умови, які цієї зими були найважчі за багато років.

Це все потрібно враховувати, щоб розуміти, чи ми можемо розпочати робочий день так, як його задумали. Чи можемо проводити заходи або приймати відвідувачів. Це все фактично може вирішуватися протягом дня і змінюватися кілька разів.