Пішов з життя Петро Вольвач: видатний агроном, письменник та громадський діяч

23.06.2026

Сумну звістку про кончину видатного науковця було оприлюднено 23 червня 2026 року. Інформація надійшла з допису у соціальній мережі Facebook від його онука, поета Богдана-Любомира Притули. Останні роки свого життя Петро Васильович присвятив роботі та проживанню в місті Ірпінь, що на Київщині.

“Вчора о 20:30 припинилося земне життя Петра Васильовича Вольвача. Усе своє буття він присвятив садівництву, а нині знайшов вічний спочинок у садах Небесних. Нехай кожне посаджене ним деревце стає символом любові та життя, яке мій дідусь продовжує дарувати світові, навіть покинувши його. Я допомагав дідусеві вести цю сторінку, створював кожен допис, обирав світлини. Нехай вона слугує місцем його пам’яті. Відійшов він тихо, але з гідністю – очима, зверненими до небес. Інформація щодо місця та часу прощання з Петром Васильовичем буде надана пізніше”, –
зазначив онук.
Петро Вольвач народився 15 грудня 1938 року на території Запорізької області. Він здобув вищу освіту в Кримському сільськогосподарському інституті за спеціальністю “вчений-агроном”. Своє професійне життя він присвятив розвитку садівництва, агроекології та дослідженню історії вітчизняної аграрної науки.
У 1968 році він успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, присвячену стійкості плодових культур. Згодом він утвердився як один із провідних фахівців України у галузі помології. У 1999 році його було обрано академіком Української академії екологічних наук. Протягом багатьох років він працював у наукових установах Криму, Мелітополя та Києва, а також керував Південним науковим центром агроекології Міністерства сільського господарства України.
Петро Вольвач є автором понад 300 наукових публікацій та 18 монографій, присвячених питанням садівництва, агроекології, історії аграрної науки та суспільному життю. Його наукові праці та дослідження охоплювали, зокрема, промислове плодівництво, історичні аспекти українського садівництва та шляхи розвитку аграрної науки.

Петро Вольвач став ініціатором нового наукового напряму в Україні – симиренкознавства. Десятиліттями він вивчав життя і діяльність представників родини Симиренків, воскрешав із забуття їхню спадщину, виступав як ініціатор створення музею родини Симиренків та відновлення їхнього родинного поховання.

25 листопада 1970 року на території Мліївської дослідної станції садівництва Городищенського району Черкаської області, у садибі видатного вченого-помолога Левка Симиренка, було відкрито музей. Над збереженням пам’яті про родину Симиренків значну роботу провели дослідники Микола Артеменко та Петро Вольвач.
Фото – Біля музею родини Симиренків (зліва направо): Сергій Коробков (правнук Олексія Симиренка – брата Левка Симиренка), Павло Скочок (журналіст, симиренкознавець), Петро Вольвач (науковець, симиренкознавець), Наталія Хотяїнцева (дружина В. Хотяїнцева), Катерина Коробкова (науковиця, дочка Сергія Коробкова), Володимир Хотяїнцев (праправнук Олексія Хропаля), Олена Симиренко (правнучка Олексія Симиренка). Травень 2005 року.
Результатом багаторічної наукової роботи стала публікація книги “Великий Хорс”, присвяченої життю та діяльності Василя Симиренка.

У липні 2025 року Ірпінська міська бібліотека імені Максима Рильського стала місцем проведення знакової презентації книги Петра Вольвача “Великий Хорс”. Захід зібрав представників наукової спільноти, переселенців з Криму та місцевих краєзнавців. Учасники спільно обговорили неоціненний внесок мецената Василя Симиренка в українську історію.

Поряд із науковою діяльністю, Петро Вольвач активно долучався до громадського життя України, зокрема в Криму.

Він був серед засновників кримської “Просвіти”, українськомовної газети “Кримська світлиця”, української гімназії у Сімферополі. Також він був членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.
За вагомий внесок у розвиток науки та культури Петро Вольвач був нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня. Він також став лауреатом премії імені Левка Симиренка Національної академії наук України та здобув низку інших поважних наукових відзнак.
В Ірпені Петро Вольвач вів активну культурно-освітню та літературну діяльність, зосереджуючи свої зусилля навколо місцевої публічної бібліотеки та співпраці з громадою Приірпіння. Після вимушеного переїзду з окупованого Криму, місто стало важливим центром для популяризації його наукових та історичних досліджень.


Оскільки вчений пішов із життя зовсім нещодавно, 22 червня 2026 року, родина та близькі наразі узгоджують деталі церемонії прощання. Інформація щодо часу та місця поховання буде надана додатково.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – долучайтеся до нашого каналу на YouTube. Також стежте за нами та підписуйтесь у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.
Джерело: poglyad.tv
