У столиці пропонують заборонити використання наметів та матраців у метрополітені під час повітряних тривог.

КМВА обговорює заборону на намети в метро через обмежений простір під час атак. Петиція пропонує штраф у 5 тисяч гривень за використання великогабаритних предметів.

Київська міська військова адміністрація (КМВА) може запровадити заборону для громадян, які укриваються в метрополітені під час ракетно-дронових атак росії на столицю, на принесення та встановлення наметів. Про це 2 червня повідомила представниця відомства Катерина Поп в ефірі одного з українських телеканалів, інформує УНН.

За її словами, під час нічних тривог у підземці виникає проблема з обмеженим простором: частина людей розгортає намети, що ускладнює пошук місця для інших у сховищі.

Стосовно місткості, то, як ви знаєте, метрополітен – це транспортна і критична інфраструктура. Важко … говорити про збільшення місткості метрополітену. Але, зважаючи на потребу, доцільно поспілкуватись саме з керівництвом київського метрополітену та дослідити таку можливість.  Або  (внести – ред.) певні якісь оптимальні обмеження для комфортності всіх мешканців, які переміщаються до метрополітену 

– зазначила Катерина Поп. 

Деталі 

Речниця відомства додала, що проблема нестачі місць у столичній підземці, яка вночі функціонує як укриття, є актуальною і може бути винесена на громадські обговорення.

Окрім того, Катерина Поп закликала мешканців та гостей столиці під час нічних ракетно-дронових обстрілів проявляти повагу до інших людей у сховищах та дбати про їхній комфорт.

Потрібно максимально (поводитися – ред.) толерантно, для того, щоб більше людей могли знайти собі місце під час повітряної тривоги та бути в безпеці 

– наголосила речниця КМВА. 

Що цьому передувало 

У ніч на 2 травня 2026 року, під час ракетно-дронової атаки росії на Україну, київський метрополітен прийняв рекордну кількість людей – 41 тисячу мешканців та гостей столиці.

На платформах станцій почало бракувати місця, оскільки його займали габаритні намети, матраци та навіть розкладачки, з якими люди прийшли до сховища, щоб перечекати ніч у безпеці. Між людьми одразу почали виникати суперечки та конфлікти.

Багато людей поділилися своїми враженнями від ночі в метро та поведінкою своїх вимушених сусідів у соціальних мережах:

• “Мажорам-палаточникам має бути заборонений вхід у метро. Або хай пускають до себе як мінімум трьох (людей – ред.), або — геть. Треба створювати петицію”.
• “Жінка порізала чоловікові (намет – ред.), бо він зайняв її постійне місце, де до нього завжди лежало четверо людей”.
• “Жителі Києва, Шевченківського району (м. Дорогожичі”) вимушені стояти в метро не одну годину під час масштабних обстрілів, рятуючи себе і своїх дітей”.
• “Усі приперлися з (наметами – ред.) розміром з хату, позаймали купу місць, де могли б ще сісти люди й (врятувати – ред.) собі життя”. 
• “Я розумію, намети в метро – це дуже зручно, але якщо це намет, який займає вже половину метро, – ніби вже й не “круто”, чи не так?”.
• “Намети – це жах. Їх використання потрібно заборонити”. 

Штраф 5 тисяч і конфіскація: у Києві зареєстрували петицію проти наметів у метро

Сьогодні, 2 червня, громадяни зареєстрували на сайті електронних петицій Київської міської ради документ з вимогою заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог для забезпечення максимальної місткості укриттів.

Петицію №14277 створила Наталя Тиц. Автор вимагає від органів міського самоврядування:

• запровадити офіційну заборону на розгортання туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних спальних приладдя, що обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог;
• встановити адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу в розмірі 5 000 гривень із конфіскацією зазначеного майна;
• зобов’язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати згортання таких конструкцій та складати відповідні адмінпротоколи.

На площі, яку займає один такий намет чи матрац (де перебуває всього 1-2 людини), у сидячому стані могли б безпечно та відносно комфортно розміститися від 4 до 10 осіб. Через егоїстичне використання простору іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця 

– обґрунтовує свої вимоги авторка петиції. 

Після рекордної ночі в метро: у Київраді заговорили про заборону наметів в укриттях

Депутатка Київради Ксенія Семенова висловила думку, що у ситуації з наметами в метро винні не люди, які принесли їх до притулку, а київська влада, яка на п’ятому році повномасштабного вторгнення рф в Україну не облаштувала для містян і гостей столиці належних та безпечних укриттів.

Чому почалися сварки в метро за місця під час тривоги? Місто за всі роки війни не побудувало жодного нового укриття, сподіваючись, що всі, кому дуже треба, і в метро влізуть 

– зазначила Семенова. 

Вона також акцентувала на тому, що ситуацію не покращило й керівництво метрополітену.

“Метрополітен навіть не спробував організувати простір на період нічних атак. Отже, простір організовують самі люди за принципом: хто перший встав, той і капці”, – додала депутатка Київради.

Намети, матраци та суперечки за місце: як хочуть впорядкувати укриття в метро 

На офіційній сторінці КП “Київський метрополітен” у соціальній мережі Facebook було зазначено, що підземка цієї ночі прийняла рекордну кількість людей – 41 тисячу, з яких 4,5 тисячі – діти.  

Також там звернулися до пасажирів метрополітену та всіх, хто спускається до метро як до сховища.

Під час тривалих повітряних тривог, коли на станціях метро одночасно укриваються десятки тисяч людей, важливо дбати не лише про власний комфорт, а й про безпеку та зручність інших. Платформи станцій мають чіткий розмір, тому його необхідно використовувати раціонально, щоб місця вистачило всім. Також до укриття не варто приносити громіздкі речі, які можуть перешкоджати вільному пересуванню пасажирів 

– написали представники КП “Київський метрополітен”. 

Крім того, людям нагадали про ризики порушення правил безпеки під час можливої евакуації, яких не уникнути через габаритні матраци та намети.

Важливо забезпечувати шляхи евакуації. У разі виникнення позаштатної ситуації прохід має залишатися відкритим для безпечного та оперативного переміщення людей. Намети можуть суттєво ускладнювати використання евакуаційних шляхів 

– підкреслили представники підприємства у дописі. 

Як користуватися метрополітеном під час повітряної тривоги: людям дали поради 

Представники київського метрополітену надали громадянам, які використовують підземку як сховище, кілька рекомендацій щодо поведінки.  

Щоб залишитися в метро на ніч, необхідно:

• прибути на станцію до її закриття на вхід (детальний розклад роботи кожної станції за посиланням у коментарях);
• повідомити працівників метро та поліцію про свій намір залишатися на ніч;
• спуститися на платформу. Працівники станції підкажуть, де краще розміститися.

Щоб перебування на станціях у нічний час було безпечнішим і комфортнішим, усім мешканцям було рекомендовано мати з собою:

• теплі речі, ковдри та каремати, оскільки середня температура в укритті становить 17–18°C, можливі протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень;
• індивідуальні медикаменти та пляшку води;
• засоби особистої гігієни (вологі та сухі серветки);
• для власників домашніх тварин – пелюшки та пакети.

Громадян також попросили за можливості обирати для укриття центральні станції метрополітену, на яких під час повітряної тривоги перебуває менша кількість людей.

Нагадаємо

У ніч на 2 червня росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши 73 ракети різних типів та 656 ударних безпілотників. Основним напрямком удару був Київ, також під атакою опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони. Унаслідок обстрілу загинули понад 10 осіб, понад 100 — постраждали.

За даними Повітряних сил, загалом радіотехнічні війська зафіксували 729 дронів та ракет, якими агресор атакував країну. Російські війська використали 8 протикорабельних ракет 3М22 “Циркон”, 33 балістичні ракети “Іскандер-М”, 27 крилатих ракет Х-101, 5 крилатих ракет “Калібр”, а також 656 ударних БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас”, баражуючих боєприпасів “Бандероль” і дронів-імітаторів типу “Пародія”.

Джерело: unn.ua