Ілюстрація згенерована нейромережею Nano Banana.
Згадуєте ці металеві "лелеки" на вулицях сіл чи в приватному секторі міст? Водорозбірні колонки були осередком життя: поруч із ними брали воду, ділилися плітками і, звичайно, обливали одне одного у спеку.
Але як вони функціонували взимку? Навіть у найсуворіші холоди, коли все довкола замерзало, з колонки безперебійно текла вода. Дехто може подумати, що річ у напорі в трубах. Але це не допоможе. Навіть при напорі в 5 атмосфер градус замерзання води зменшиться на крихту, яку при -20°C ніхто й не відчує.
«І що? — запитає допитливий читач. — Кран, який відчиняється ручкою, розташований глибоко під землею, нижче рівня промерзання. Це ж зрозуміло!»
Все так. Але ж після того, як ви відпустили ручку, вода з крана витекла, а в самій трубі, що підіймається вгору, вона ж залишилася! Чому ж її не рвало на частини морозом?
Секрет прихований у складній конструкції, яку без креслень і пляшки не збагнеш. Але якщо коротко, то все геніально просто.
Коли ви натискаєте на ручку, відкривається підземний кран і вода під напором мчить вгору. Але по шляху вона проходить через особливий пристрій — ежектор. Це, по суті, звуження в трубі, яке діє як невеликий пилосос.
Поки вода біжить, ежектор утворює вакуум і висмоктує рештки води зі спеціальної камери-накопичувача внизу колонки. Це та вода, що залишилася там після попереднього споживача.
Коли ви нарешті наповнили своє відро і відпустили ручку, потік зупиняється, "пилосос" вимикається. Вода, що залишилася у вертикальній трубі, під дією сили тяжіння просто стікає вниз — у ту саму камеру, яка щойно звільнилася.
Готово! Труба, що розташована над землею, знову суха. Замерзати просто нічому.
Але був один важливий аспект, через який ці колонки інколи все ж ламалися. Набрати в мороз лише літр води, щоб обполоснути руки, — це була смерть для колонки. Короткий і незначний потік не встигав створити необхідний вакуум, щоб ежектор спрацював і викачав воду з накопичувача. В результаті камері не було куди прийняти нову порцію води з труби, і вона замерзала.
Існувало правило користування: якщо вже натиснув на ручку в мороз — набирай відро! На жаль, знали про нього не всі.
Безумовно, існували й інші, простіші конструкції — з дренажем. Там залишки води після використання просто йшли в ґрунт через спеціальний клапан. Але для цього був потрібен пісок чи дренажна система під колонкою, інакше все навколо перетворювалося на багно.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Вулична колонка: витвір інженерної думки чи примітивний непотріб?
Вже проголосувало 2 особи. Долучайтесь до обговорення.
🏗️ Геніальна надійність! 🗑️ Відсталий мотлох! 🤔 Головне — працювало
📊 Карта думок
🏗️ Геніальна надійність! 50% 🗑️ Відсталий мотлох! 50% 🤔 Головне — працювало 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!