Трапляється, сидиш ввечері в автомобілі, припаркованому біля дому. Двигун не працює, але радіо ще увімкнене. Звучить якийсь старий блюз часів нашої юності. І раптом на якомусь акорді, на ледь вловимій зміні голосу, тебе пронизує. По тілу біжать мурашки, подих на мить зупиняється, і ти відчуваєш такий глибокий захват, що виходити у холодну реальність спального району зовсім не хочеться, повідомляє Ukr.Media.
А потім ти згадуєш свою кохану, яка під цей самий трек зазвичай просто жує жуйку і переглядає стрічку новин. Раніше я вважав, що це питання культурного рівня, виховання чи просто емоційного виснаження. З’ясувалося, все набагато буденніше.
Голландські науковці з Інституту Макса Планка (у них там, мабуть, достатньо часу на роздуми між поїздками на велосипедах) покопалися в ДНК п’ятнадцяти з лишком тисяч людей. І виявили одну чудову річ: здатність відчувати озноб від гарної музики, картини чи вірша — це генетично обумовлено.
Іншими словами, якщо ви стоїте перед полотном Ротко або слухаєте гітарне соло Гілмора і відчуваєте фізичне хвилювання, це не тому, що ви такий весь з себе витончений естет. Це тому, що ваш предок, який, можливо, в житті не бачив нічого складнішого за воза з сіном, передав вам такий специфічний набір генів.
Найцікавіше в цій історії те, як функціонує наш мозок. Вчені стверджують, що естетичні мурашки активують ті самі нейронні ланцюги, що й реакція на звичайні біологічні задоволення. Говорячи простою мовою, для ваших нейронів геніальна симфонія і шматок ідеально підсмаженого стейка, з якого стікає сік, — це явища одного порядку. Ми просто істоти, які навчилися отримувати гастрономічну насолоду від звукових коливань і мазків фарби.
Причому гени розташовані вигадливо. Є загальний набір, який робить людину відкритою до нового досвіду в цілому. А є вузькоспеціалізовані речі. Тому якщо вас розриває на частини від віршів Жадана, але в Луврі ви відверто позіхаєте, думаючи лише про те, де б тут випити хорошої кави — це не ви неосвічений, це просто біологічний механізм не спрацював.
Я читав це дослідження і думав: як же добре, що наука іноді пояснює нам нас самих. Тобі не потрібно працювати над своєю чутливістю чи видавлювати з себе сльозу на концептуальній виставці, куди тебе затягнула дружина, тому що це модно. Якщо не зачіпає — значить, гени сьогодні мовчать. Можна просто заспокоїтися.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Ви — природжена еліта чи просто біологічна машина, керована генами прадіда?
Вже проголосували 2 людини. Долучайтесь до обговорення.
🧬 Я — обрана еліта 📚 Це все виховання 🤔 Просто слухаю музику
📊 Карта думок
🧬 Я — обрана еліта 50% 📚 Це все виховання 0% 🤔 Просто слухаю музику 50% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!