У столиці, на Андріївському узвозі, прибрали пам’ятник Михайлу Булгакову

Пам’ятник Михайлу Булгакову, російському та радянському літератору, було демонтовано на Андріївському узвозі в Києві.

Кадри з місця події були опубліковані ведучою Суспільного Катериною Некречою на її сторінці у Facebook.

На відео видно, як працівники комунальних служб завантажують монумент, що раніше розташовувався неподалік Літературно-меморіального музею письменника, до транспортного засобу.

Олександр Янковський, журналіст, який спостерігав за подією, зазначив у відео, що це знаменує певну історичну зміну. Він вважає, що для багатьох Булгаков був значущою фігурою, оскільки у 80-х роках він досяг великої популярності та сприймався багатьма як письменник-дисидент, символ неприйняття радянської системи.

Водночас Янковський наголосив, що насправді письменник був частиною цієї ж радянської системи і, цілком імовірно, був улюбленим автором радянського диктатора Сталіна.

"Ті його твори, що були написані давно й про Київ, насправді змальовували інший, не український Київ. (…) По суті, мені абсолютно байдуже до цієї особистості, до цього автора. Україна має своїх письменників, Україна має своїх патріотів, Україна має гідних людей та історичні постаті для наслідування", — додав він.

Демонтаж пам’ятника Булгакову в Києві, 4 червня 2026 року. Скриншот із відео Катерини Некречі

Хто такий Михайло Булгаков і його зв’язок з Києвом

Михайло Булгаков — літератор російського походження, уродженець Києва, де провів значну частину свого життя; тут зараз функціонує літературно-меморіальний музей у будинку, де він мешкав.

Хоча його особистість та творчість тісно переплетені з історією Києва, він не підтримував ідею української незалежності та негативно висловлювався щодо формування української державності та її провідників.

Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що його літературна спадщина містить вияви упередженого та негативного ставлення до українського світу, української мови та державності, і що його твори відображають імперську позицію, яка заперечує існування української нації як окремої цінності.

У творах Булгакова присутні грубі карикатури та гротескні зображення українців, а його літературні твори інтерпретують частину російської імперської політики, яка заперечує право українців на власну ідентичність.

Київрада на засіданні 18 грудня 2025 року схвалила вилучення з київських вулиць ще 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних із Російською імперією та СРСР. Зокрема, було ухвалено рішення про демонтаж пам’ятника Булгакову.

Це рішення викликало активну суспільну реакцію: частина українців вважає його логічним кроком дерусифікації, інші ж називають це "культурним руйнуванням" або "поспішною декомунізацією".

Зокрема, кандидат історичних наук Олександр Бонь зазначав, що це рішення, хоча й запізніле, але є необхідним. На його думку, прибирання пам’ятників не має жодного зв’язку з "забороною культури" — це лише відмова від імперських символів, які підсвідомо формують відчуття культурної другорядності українців.

Схожу думку висловлювала письменниця Оксана Забужко. Вона закликала сприймати це як очищення простору від "монументальної пропаганди Кремля".

Натомість письменниця Лада Лузіна назвала твердження про "українофобію Булгакова" маніпуляцією, оскільки, на її думку, реальних доказів українофобії Булгакова не існує. А видавець Олександр Красовицький зауважував, що хоча письменник і був частиною російського, імперського Києва, водночас він був постаттю світового літературного канону.

Джерело новини: suspilne.media