У Деснянському районі Києва відкрито Алею Героїв: причини обурення родичів загиблих новим меморіалом та коментар адміністрації
30 червня Деснянська районна державна адміністрація презентувала першу фазу Алеї Героїв, розташованої у парку на проспекті Червоної Калини.
Представники адміністрації заявили, що проєкт створювався у тісній співпраці з сім’ями загиблих. Також було наголошено на використанні довговічних та доступних для всіх архітектурних рішень, з можливістю подальшого розширення простору.
Проте, реалізація цього задуму викликала значне невдоволення серед рідних загиблих. Видання Суспільне Культура розглядає деталі проєкту, причини критики та відповідь з боку адміністрації Деснянського району.
Причини невдоволення Алеєю Героїв
В ефірі Радіо Культура ветеран та громадський діяч Олег Симороз повідомив, що Алея Героїв знаходиться в одному з центральних парків, де також вшановуються ліквідатори Чорнобильської катастрофи.
За словами Симороза, під час розробки Алеї Героїв комунікація з родинами загиблих була вкрай незадовільною, "їм, по суті, не надали права вибору, вони не брали участі в громадських обговореннях взагалі".
Він зазначив, що родинам було запропоновано формат табличок: чорно-біле фото або текстова плашка. Сім’ї висловлювали власні пропозиції, але не мали жодного впливу на остаточний вигляд проєкту.
Активіст вважає, що сам по собі дизайн є питанням смаку, тоді як головним завданням мала бути гармонізація між спільнотами ветеранів, активістів та родинами загиблих. На думку Симороза, це було відповідальністю влади, зокрема голови Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова, але належного діалогу не відбулося.
Ветеран додав, що деякі люди відмовлялися розміщувати фотографії своїх загиблих родичів, побачивши, як виглядає проєкт.
"Це абсолютно безглузда ситуація. Це не меморіалізація", — підкреслює Симороз. На його переконання, варто відмовитися від тимчасових рішень, як-от вицвілі з часом банери, та запровадити широкі обговорення з громадськістю.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
"Замість гідної Алеї Слави, родини загиблих отримали оголошення «розшукується» на стовпах", — написала у Threads представниця однієї з родин Тетяна.
За її словами, багатьом сім’ям не сподобався запропонований варіант Алеї, але на це не було жодної реакції, і проєкт продовжили реалізовувати.
"Складається враження, ніби взяли просто бордюр, перевернули і поставили. Фотографії, звісно ж, зробили чорно-білими, написи ледь видно, фотошоп жахливий. Виникає відчуття, ніби це не вшанування полеглих Героїв, а оголошення про розшук людей", — йдеться у дописі.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
Також донька загиблого Анастасія висловила свою думку про Алею Героїв в Instagram: "Я та моя родина категорично проти того, щоб фотографія мого батька невідомо якої якості була розміщена на таких конструкціях. Ми давали згоду на зовсім інший проєкт".
За її словами, у представленому раніше проєкті мали бути якісні світлини захисників, високі меморіальні стели та QR-коди для доступу до інформації про їхнє життя та бойовий шлях. Однак фінальний проєкт не має жодного зв’язку з цим.
Анастасія також звернула увагу на недостовірні дані про загиблих. Наприклад, вказано неправильні звання — "рядовий" замість "солдат".
Марина Запорожець, донька загиблого захисника Олександра Запорожця, поділилася у Threads, що варіант Алеї, який родинам показували під час обговорення, суттєво відрізняється від фактичного виконання.
Варіант Алеї Героїв, який обрали родини загиблих захисників. Threads/maru_zaporozhets
"Я є донькою загиблого Захисника України, і мені боляче бачити таку розбіжність між обіцяним та виконаним. Пам’ять про наших Героїв заслуговує на повагу, гідне вшанування та чесність перед їхніми родинами", — йдеться у повідомленні.
Представниця Спілки ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі також висловилася щодо Алеї Героїв ще до її відкриття. Там зазначили, що на опорах присутні численні плями та сліди обробки, через що вони "більше нагадують будівельні конструкції, ніж меморіальний простір".
Крім того, у спілці стверджують, що фотографії формату А4 губляться на тлі масивних конструкцій, а також зливаються із сірим бетоном. Також було звернено увагу на місце розташування Алеї — це рекреаційна зона, поблизу якої знаходяться дитячі майданчики та інші зони для дозвілля.
Позиція голови Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова
Бахматов в ефірі Радіо Культури стверджує, що родини були залучені до діалогу: вони обирали між рекламними банерами та бетонними стелами. Він також зазначив, що за минулий день надійшло тридцять додаткових запитів на розміщення загиблих на Алеї Героїв.
За його словами, Алея Героїв була створена за кошти меценатів, без залучення коштів міського чи державного бюджету. Бахматов закликав оцінювати проєкт після особистого відвідування.
Посадовець наголосив, що поточний вигляд Алеї Героїв не буде змінюватися, проте її планують розширювати.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
"Багато що в Києві не влаштовує містян. Ми говоримо про те, що робимо зараз, і приймаємо те, якого вигляду набуватимуть наші алеї", — зазначив він.
Бахматов запевняє, що "кожен родич безпосередньо погодив візуал та концепт", додаючи, що з 300 родин варіант із бетонними стелами схвалили 299. Початкова ідея не передбачала фотографій, але їх вирішили додати, оскільки важливо бачити героїв. За словами посадовця, фотографії були додатково узгоджені під час виготовлення, і наразі 5–7% родин відмовилися від розміщення світлин.
У відповідь на критику Бахматов заявив: "Ми зараз зафіксували вкидів більше ніж на мільйон гривень. Чому саме про Алею у нас на платних каналах йдуть вкиди? До того ж, демонструються фотографії недобудови. Я розумію, що це інформаційна кампанія проти Деснянського району, проти громади Деснянського району, проти голови. Кому це вигідно? Ви будете самостійно вирішувати".
Він зазначає, що йому подобається вигляд Алеї Героїв, так само як і родинам. Також він підкреслив, що пам’ятне місце нарешті було створене через 12 років після загибелі першого героя. "Я дуже радий, що громада змогла належним чином опрацювати всі завдання і створити таку алею приблизно за вісім місяців", — підсумував він.
Реакція Київської міської державної адміністрації
У КМДА зазначили, що до Департаменту містобудування та архітектури "не надходили проєктні матеріали, концептуальні пропозиції чи візуальні рішення щодо облаштування Алеї Героїв".
Директор Департаменту Олександр Свистунов пояснив, що хоча районні адміністрації мають право самостійно приймати рішення щодо формату вшанування пам’яті загиблих, "створення просторів пам’яті потребує комплексного та професійного підходу". Це передбачає залучення кваліфікованих архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів та ландшафтних архітекторів, а також врахування думки родини загиблих, ветеранської спільноти та громадськості.