Жоден житель Києва не може бути захищений від цієї лікарні. У столичній лікарні швидкої медичної допомоги після смерті військового відсторонено від посади керівника.
9 червня 2026 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) пішов з життя поранений боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов. Після цього активісти та волонтери оприлюднили твердження, що причиною смерті військового стали не тяжкі поранення, а службова недбалість медичного персоналу. Про те, що Сергія лікували невідповідно, заявляли й його родичі. Активісти опублікували звернення до міської влади з вимогою провести розслідування обставин загибелі військовослужбовця, а також звільнити та притягнути до відповідальності керівника КМКЛШМД Віктора Дороша. Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.
Суспільне провело розмову з матірʼю Сергія Кузнєцова, медиками лікарні. Також було докладено зусиль для отримання коментарів від міської та державної влади щодо подій, що відбуваються у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Військовий 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Кузнєцов перебував у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги протягом двох місяців. Його було поранено осколками в ноги, живіт та спину. Мати Сергія, Галина, зазначає, що за час госпіталізації її син пройшов через три відділення, проте найтриваліший час провів у реанімації.
— У нього була травма хребця, — розповідає Галина. — Цю рану не лікували, вона постійно сочилася, робили перев’язки, потім знову залишали без належного догляду. Останнім часом температура сягала майже 40 градусів. Йому вводили якісь ін’єкції, після яких у нього почалися напади задухи. Він ледве дихав, перебуваючи вже в реанімації, знеболювальне йому не надавали, казали, що його немає. Планували перевести його до військового госпіталю. Але вранці, коли його мали транспортувати, він помер.
11 червня волонтерка Оксана Корчинська повідомила на своїй сторінці у фейсбуці, що родина військового витратила на придбання медикаментів в аптеці лікарні понад 30 тисяч гривень.
Процес переведення до іншої медичної установи розпочався службою супроводу бригади. У суботу, 6 червня, військовий був при свідомості, спілкувався телефоном з матір’ю, повідомляючи про погіршення самопочуття. У понеділок йому зробили електрокардіограму, і медики повідомили родичів про стабільну роботу серця. Наступного дня серце Сергія зупинилося.
— Найприкріше те, що лікарня отримує кошти від держави за лікування військових, — говорить Галина Кузнєцова. — Гроші отримати вони прагнуть, а лікувати не бажають. Я вважаю, що спочатку потрібно забезпечити належне лікування, а вже потім здійснювати оплату.
Після трагічної смерті Сергія Кузнєцова, активісти та волонтери звернулися до київської влади з вимогою розслідувати обставини його загибелі та відсторонити від посади очільника лікарні Віктора Дороша. У зверненні, опублікованому ветераном і юристом Масі Найємом, під яким підписалися понад 30 активістів, наголошувалося, що це не перший випадок, коли медичний заклад опиняється в епіцентрі скандалу. Зокрема, взимку 2026 року лікарня тимчасово залишилася без електроенергії через обстріли з боку Росії, а відсутність резервного живлення протягом двох годин призвела до роботи медперсоналу в умовах темряви без доступу до медичного обладнання.
"Серед постраждалих [внаслідок обстрілу] були працівники ДСНС, які зазнали поранень під час повторного удару по місцю проведення рятувальної операції, — йдеться у зверненні на сторінці Масі Найєма. — Двоє важкопоранених пацієнтів не були своєчасно доставлені до операційних через несправні ліфти, що позбавило їх шансів на порятунок".
У відповідь на запит Суспільного щодо відсутності резервного електроживлення в лікарні в ніч на 9 січня 2026 року, Департамент охорони здоров’я КМДА надав інформацію, згідно з якою, за даними керівництва закладу, перші бригади швидкої допомоги доставили поранених о 1:50, а міське електропостачання було припинено о 3:18 ночі. Автоматичне ввімкнення основного генератора не відбулося через технічний збій, тому операційні та реанімаційний блок були забезпечені живленням від мобільних генераторів. О 3:40 ДСНС та технічна служба лікарні запустили основний дизельний генератор. У відповіді департаменту наголошується, що жоден пацієнт не постраждав внаслідок відключення електроенергії.
Місце атаки російського безпілотника у Києві 9 січня 2026 року, де загинув медик та отримали поранення рятувальники ДСНС під час повторного удару. Getty Images/Anadolu/Danylo Antoniuk
Підписанти звернення зазначають, що в квітні 2026 року понад 80 патронатних служб різних бригад звернулися до Командування Медичних сил з проханням вилучити цю лікарню з маршруту переведення поранених військових. Тоді ж у закладі діяла комісія, яка виявила "системні порушення прав пацієнтів, корупційні схеми та неналежне лікування поранених бійців, а також злочинну бездіяльність керівництва лікарні".
У коментарі Суспільному анестезіолог, яка працює в КМКЛШМД, Олена Бобровник, підтвердила, що після відповідного звернення до закладу військові протягом місяця не надходили. Проте згодом лікарня відновила прийом поранених. Олена Бобровник працювала в іншому блоці інтенсивної терапії — навпроти того, де перебував Сергій Кузнєцов. Вона зазначає, що в його випадку лікарі зробили все можливе, але відповідальність за неналежну організацію роботи персоналу несе керівництво лікарні. Особливо це стосується браку медичних працівників, дефіциту медикаментів та належного обладнання.
— Я спостерігала, як він постійно тримався за спину, йому щодня проводили велику кількість аналізів, — розповідає Олена. — Він спілкувався зі мною, але згодом я побачила, що він був на апараті, а коли кисневий концентратор перестав допомагати, його підключили до апарату штучної вентиляції легень. Усі необхідні процедури виконувалися вчасно, але це реанімація, де ризик ускладнень існує як для військових, так і для цивільних. Я розцінюю цю ситуацію так, що лікаря зробили відповідальним. Але це несправедливо. Лікар — це людина, яка виконала все можливе в тих умовах. Лікар — це останній, хто вийшов до засмученої матері й повідомив погані новини. А решта сиділи в кабінетах, перебираючи папери. Невже керівництво лікарні не бачило дефіциту апаратури? Чи не помічало нестачі лікарів, медсестер, санітарок? Чи не усвідомлювало, що ця проблема існує роками? Що не вистачає ліків для симптоматичного лікування?
Олена Бобровник додає, що на одного лікаря та одну медсестру в відділенні інтенсивної терапії припадає від шести до восьми пацієнтів. Це значно ускладнює робочий процес, оскільки в критичних ситуаціях, коли одночасно кільком пацієнтам потрібне термінове втручання, медикам доводиться робити складний вибір, кому надавати допомогу в першу чергу. Через брак персоналу значну частину обов’язків лікарів виконують інтерни.
— Чому я не боюсь відкрито говорити про проблеми в установі, де працюю? — запитує Бобровник. — Та тому, що жоден киянин не застрахований від необхідності лікуватися в цій лікарні, включно зі мною самою.
Медперсонал у відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, 8 листопада 2019 року. УНІАН/Андрій Скакодуб
Оскільки лікарня перебуває у комунальній власності, її фінансування здійснюється містом. У 2026 році на придбання обладнання для лікарні швидкої допомоги заплановано понад 18,6 мільйона гривень, на капітальний ремонт — більше ніж 31,8 мільйона. Крім того, заклад отримує фінансування за програмою медичних гарантій, яку оплачує Національна служба здоров’я. У 2026 році, за даними НСЗУ, лікарня вже отримала 219 мільйонів гривень на оплату 14 пакетів послуг, зокрема хірургічних втручань та надання медичної допомоги в екстрених ситуаціях. Це означає, що пацієнти мають отримувати ці послуги безкоштовно. Суспільне звернулося до НСЗУ з запитом, аби дізнатися, чи отримувала служба скарги щодо вимагання коштів за оплачені послуги в цій лікарні та чи проводилися відповідні перевірки діяльності закладу.
Департамент охорони здоров’я Києва у відповідь на запит Суспільного повідомив, що у зв’язку з резонансом та зверненнями громадськості, комісія ДОЗ проводить комплексну перевірку діяльності закладу. Під час перевірки було виявлено низку порушень, і ДОЗ очікує на офіційні пояснення від керівника лікарні Віктора Дороша. Після цього будуть прийняті кадрові рішення.
Окрім того, в ДОЗ зазначили, що наразі триває судово-медична експертиза, яка має встановити причини смерті Сергія Кузнєцова. Загалом протягом 2025-2026 років ДОЗ КМДА отримав сім офіційних звернень від пацієнтів щодо неналежної організації медичної допомоги в цій лікарні.
Суспільне намагалося встановити зв’язок з директором лікарні Віктором Дорошем. Спершу у приймальні повідомили, що він перебуває на навчанні та зв’яжеться пізніше. Однак згодом лікар на зв’язок так і не вийшов.
Доповнено о 19:01. За інформацією Департаменту охорони здоров’я, за результатами комплексної перевірки КМКЛШМД було прийнято рішення про дострокове розірвання контракту та звільнення директора закладу Віктора Дороша з 18 червня.
Підставою для звільнення стало "виявлення численних порушень під час перевірки, невиконання ним умов контракту, а також неналежне виконання своїх посадових обов’язків".
Пізніше Дорош у коментарі Суспільному заявив, що не згоден з рішенням про дострокове припинення контракту.
За його словами, у наказі про звільнення зазначено невиконання умов контракту, однак конкретні порушення, що стали причиною такого рішення, не були вказані.
Він також підкреслив, що заклад не має заборгованостей із заробітної плати чи бюджетних платежів, а фінансова звітність подавалася вчасно.
Коментуючи інформацію про сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги, про які раніше повідомляли в Департаменті охорони здоров’я КМДА, Дорош стверджує, що під час перевірки лікарні такі претензії не знайшли підтвердження.
Також Дорош зазначив, що причину смерті пораненого військовослужбовця Сергія Кузнєцова має встановити судово-медична експертиза.
Дізнатися більше на: suspilne.media