Київ продемонстрував евакуаційні вагони “Укрзалізниці”: досвід, гідний наслідування європейськими державами.

У Києві 12 березня відбулася презентація вагонів “Укрзалізниці”, які впродовж 4 років повномасштабної війни використовуються для евакуації травмованих українців. Представники залізниці продемонстрували вагон-реанімацію, здатний вмістити 5 важко травмованих, а також вагон для 10 поранених із травмами середньої тяжкості. У наявності є устаткування для виконання хірургічних маніпуляцій.

Суспільне обговорило особливості цих вагонів із представниками УЗ, лікаркою, яка бере участь в евакуаціях, та військовим, якого 3 роки тому було перевезено подібним вагоном.

Керівник пасажирського сектору “Укрзалізниці” Олександр Шевченко повідомив Суспільному: ці поїзди з’явилися в УЗ ще 2022 року — у березні того ж року сформували перші групи вагонів.

На даний момент в Україні функціонує 6 оновлених вагонів-реанімацій, кожен з яких здатний транспортувати 5 важко травмованих.

Посадовець розповів про наявне обладнання в цих вагонах — по суті, тут розміщена повноцінна операційна кімната і мінілабораторія для взяття аналізів у пацієнтів за потреби. Є станції забезпечення киснем, станції для переливання крові, а також усі прилади, необхідні для інтубації легень.

Евакуаційний вагон-реанімація “Укрзалізниці”, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

У початкові дні вторгнення волонтери, медичні працівники з різних регіонів і навіть країн створили дану технологію з нуля, не маючи жодних планів, жодного ноу-хау у світі, який можна було б застосувати. Адже востаннє евакуаційні медичні вагони, за словами Шевченка, діяли ще під час Першої світової війни. Наразі в автопарку УЗ є 70 медичних вагонів.

На зорі великої війни до цього напрямку приєдналися 20 добровольців з організації “Лікарі без кордонів”, які ще здійснювали евакуацію поранених з Маріуполя, що на Донеччині, доки це було можливо.

Евакуаційний вагон “Укрзалізниці”, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

На сьогоднішній день медики на евакуації представляють абсолютно різні області, а за ці 4 роки долучалися і громадяни інших країн.

"Я згадую лікарів зі Швеції, Бельгії, Швейцарії, тобто з абсолютно різних держав. Молоді хлопці та дівчата приїжджали, щоб обмінятися досвідом, займатися волонтерством і допомогти. Зараз це вже більш професійна, налагоджена процедура, в якій найкращі лікарі та анестезіологи країни допомагають рятувати життя", — додав Шевченко.

Евакуаційні вагони регулярно курсують із прифронтових регіонів, транспортуючи поранених до стабілізаційних пунктів і далі — до лікарень великих обласних центрів. Схеми маршрутів розробляють залізничники.

"Ми не розголошуємо маршрути зі зрозумілих причин, не повідомляємо пункти посадки та висадки. Дані поїзди рухаються за спеціальним графіком під контролем диспетчерів. Для нас це одне з найважливіших стратегічних перевезень", — зазначає Олександр Шевченко.

За його словами, евакуаційний поїзд є ціллю для армії РФ. Він потенційно може піддаватися повітряним атакам. З цією метою персонал поїзда розробив алгоритм дій у разі атаки: ліжка обладнані коліщатками, і в разі потреби команда може за лічені секунди перемістити людей разом з апаратурою в безпечне місце.

Евакуаційний вагон “Укрзалізниці”, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

За словами Шевченка, цей досвід демонструє винахідливість українців, і ним цікавляться спеціалісти з інших країн:

"Зараз ми маємо досвід, який беруть за приклад країни Європи. До нас приїжджають — нещодавно норвежці відвідали зустріч, щоб перейняти цей досвід. Ми охоче ділимося інформацією, яка точно не зашкодить нашим планам, в рамках безпеки".

Представник УЗ підкреслив, що на початку вторгнення до медичної евакуації залізницею активно залучали добровольців, але зараз держава, зокрема Командування медичних сил ЗСУ, взяла це під свій контроль.

Евакуаційний вагон “Укрзалізниці”, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення Росії стало зрозуміло, що Збройні сили не можуть своєчасно і оперативно забезпечити необхідну медичну допомогу пораненим через відсутність ефективного способу евакуації. Тому першочерговим завданням стало налагодження лікувально-евакуаційних заходів. Звернулися за допомогою до залізничників, і разом з ними та добровольцями налагодили вивезення поранених військових залізницею з прифронтової зони.

"Важливо своєчасно доправити пораненого на етап спеціалізованої допомоги, що забезпечить йому збереження життя, а в подальшому дозволить своєчасно проводити необхідне реабілітаційне лікування", — наголосив командир.

Казмірчук додав, що оскільки засоби евакуації зараз активно використовуються, виникає потреба в їх відновленні та модернізації: новому медичному обладнанні, належній інфраструктурі, сучасних енергозберігаючих технологіях.

Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Раніше вона працювала цивільною анестезіологинею, але з початком війни її залучили через потребу збільшення штату медичної служби. Вона поділилася з Суспільним інформацією про ненормований графік роботи, про те, що вона особисто не виконувала оперативних втручань у вагонах поїздів, і про те, що евакуаційні потяги хоч і не під’їжджають до “нуля”, але максимально наближаються до тих вокзалів, де можна забрати пацієнтів зі швидких.

"Технічно працювати важче [порівняно з цивільними лікарнями], тому що ти знаходишся в постійному русі, а певні маніпуляції вимагають чіткості дій, особливо руками. Але ти справляєшся, адаптуєшся до цих умов і коливань. Якщо потрібно, можна попросити машиніста трохи зменшити швидкість, якщо це справді необхідно", — ділиться Ольга.

Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Суспільне Новини/Ліля Гончарук

Одним із поранених військових, якого перевозили евакуаційним поїздом, є Дмитро Ленартович, актор театру та кіно, заслужений артист України та офіцер ЗСУ. Він отримав поранення в Соледарі у 2023 році, коли доставляв боєприпаси побратимам і потрапив під щільний обстріл.

"Я опинився в бронетранспортері, на броні. І їхав, відстрілюючись у віконце. Ми підірвалися на міні, і, крім того, був дуже сильний приліт з ВОПаВзводний опорний пункт. У мене була акубаротравма, уламки та осколки потрапили в мене, і я був поранений. Добре, що були лікарі", — розповідає Дмитро.

Лікарі його врятували, але бійців оточили, і вони не могли вивезти пораненого в Краматорськ, тому поїхали через Бахмут, де Ленартовича разом з іншими бійцями “сортували”: чи виживе він.

"А я в такому стані видав звук: "И-и-и-и". Він сказав: "Цей виживе, вивозьте його в Краматорськ". І мене вивезли до Краматорська. Звідти до Дніпра, в лікарню імені Мечникова, а звідти вже їхав цим евакуаційним вагоном. Так що цей потяг також врятував мені життя".

Від Ленартовича Суспільне також дізналося, що персонал евакуаційних поїздів знає, на яких ділянках або поворотах вагон трясе найбільше, тому вони перечікують ці моменти, а потім продовжують маніпуляції з пораненими.