У серпні Департамент охорони культурної спадщини КМДА очолила юристка Марина Соловйова. Раніше вона займалася збереженням Пейзажної алеї та Гостинного двору. Це відбулось після низки скандалів навколо руйнування історичних пам’яток столиці. Інформатор розбирається, чи допоможуть нові чиновники змінити ситуацію в Києві.
Як у Києві зникають унікальні пам’ятки
Згідно з дослідженням Української правди, схема знищення історичних будівель Києва переважно завжди одна й та сама: є історична будівля, яку як цінну визначають дослідники історії, але яка не має охоронного статусу (або надання такого статусу затягується на роки). За ці роки старовинна будівля починає руйнуватись – або через недогляд, або через умисні дії – наприклад, підпал. Згодом приходить забудовник, який ставить риторичне запитання: хіба ж це цінність – гляньте на цю печальну картину (руйнування, творчість вуличних художників, ночівля для безхатьків) – а далі все відбувається знову за звичною схемою: риштування – техніка для знищення будівель – нова “свічка”.
Саме в цей ланцюжок періодично вриваються активісти, яким, дивом вдається зупинити нищення. Але при цьому вони застосовують максимально складний шлях: здебільшого починається зі звернення власне до профільного Департаменту КМДА, в екстреному арсеналі якого поки що є лише “приписи”. Тобто, забудовнику дають папірець, на якому написано, що будівля цінна – якщо іронічно потрактувати такий припис – буде щось на кшталт: “будь ласка, зупиніть роботи і не руйнуйте нам Київ”. Папірці зупиняють забудовників не часто.Ще варіант: звернутись до Київського департаменту Благоустрою, який має техніку й повноваження зупинити незаконне знесення, скажімо, демонтувати будівельні паркани. А далі довгий шлях судів, боротьби і розголосу в ЗМІ та соцмережах.
Що планують робити нові очільники Департаменту охорони культурної спадщини КМДА
Новопризначений заступник голови Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Дмитро Перов розповів УП, що потрібно змінити роботу самого Департаменту. Зокрема, налагодити співпрацю із різними структурами, наприклад із київською поліцією.
“Я так само дзвонитиму в поліцію, називатимусь і чекатиму на лінії, щоби повідомити, де руйнують цінний будинок, щоби викликати наряд”, – каже Перов.
Першими ефективними змінами, на думку активіста, має стати розширення повноважень відомства. Зокрема створення мобільних служб, які мали би повноваження зупиняти неправочинні дії забудовників. Також він пропонує розширити штат працівників, які могли би перебрати на себе частину роботи інспекторів.
Ще один виклик, на думку Перова – чітко оркреслити повноваження Департамента, який представляє фактично місто, і Мінкульту, який представляє державу. До слова, частина пам’яток страждає не лише від знищення, а й від варварської “реконструкції”, навіть маючи охоронний статус, як то спостерігали нещодавно на Рейтарській, 37. Дозвіл на проведення реконструкції видавав Мінкульт. Тож ще однією больовою точкою у збереженні пам’яток на сьогодні – є неузгодженість і непрозорість у роботі обох відомств.
“У Києві, якщо говорити про якусь конкуренцію між містом і державою, то, на сьогодні – це від’ємна конкуренція. Скажімо, Гостинний двір держава намагається реставрувати з 2012. Зараз зміни лише на гірше. А Київ чомусь для збереження пам’яток не залучає можливості “Великої реставрації” (президентська програма, яка діє в Україні з 2021 року.– ред) яка навіть під час повномасштабної війни, працює, скажімо на Тернопільщині – зараз там реставрують замки”, – каже Перов.
Системного захисту пам’яток столиця, за словами Перова, особливо потребуватиме, коли в Україні почнуть відбудовувати зруйнований фонд і закордонні інвестиції зайдуть, зокрема, і на відбудову столиці. За прогнозом Перова, випадки руйнування історичних будівель будуть траплятись ще частіше. Отже, сваволя забудовників, як би це сумно-іронічно не звучало, активізуватиметься прямо пропорційно тому, як відступає ворог на фронті.
Чому виникла необхідність змінити Департаменту охорони культурної спадщини КМДА
У серпні 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА очолила юристка Марина Соловйова. Раніше вона займалася збереженням Пейзажної алеї та Гостинного двору.
Попереднього керівника Департаменту Олександра Нікоряка звільнили після того, як Українська правда опублікувала відео з вечірки, яку він організував під час комендантської години та повітряної тривоги в одному зі столичних ресторанів. З червня Департамент перебував без очільника.
Активісти створили петицію на сайті КМДА з вимогою призначити очільником Департаменту охорони спадщини відомого в Києві пам’яткоохоронця та дослідника київської історії Дмитра Перова. Петиція набрала 6057 голосів. Перова призначили заступником очільниці департамента охорони культурної спадщини КМДА.
Тим часом руйнація унікальних пам’яток в Києві не зупинялась. Великого розголосу набуло знесення унікального будинку на Подолі – 10 серпня по вулиці Ярославській, 13-б зруйнували 200-річний будинок, який складав частину історичного “дерев’яного” Подолу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
