У рамках проекту “Хочу жити” в Україні з початку повномасштабної війни діє програма “Повернемо сина матері” та “Повернемо дружині чоловіка”. Тобто російським матерям та дружинам пропонують приїхати в Україну за їхніми “визволителями”. За півтора року жодна жінка на це не погодилася, бо “складно, страшно, далеко”. І ось наприкінці вересня до України таки приїхала перша дружина.
Журналіст Дмитро Карпенко, який зазвичай бере інтерв’ю у військовополонених, поспілкувався із росіянкою Іриною Криніною. Жінка приїхала з Красноярська із двома доньками 7 та 10 років. Вона розповіла, що не підтримує війну, хоче зупинити її та донести громадянам РФ, що вони живуть у брехні.
У Росії дружина військовополоненого обміну не добилася
Жінка приїхала за своїм громадянським чоловіком, котрого мобілізували у вересні минулого року. Він отримав 29 числа повістку та 30 його вже не випустили з військкомату. 7 липня він потрапив у полон, про що жінка дізналася сама із відео в телеграм-каналах. Вона побігла до військкомату, але домагатися статусу військовополоненого для чоловіка їй довелося чотири тижні. Жінка чекала на обмін у серпні, у вересні, але його не відбувалося.
Ірина записувала відео, дзвонила до всіх інстанцій, але це не допомагало. Її навіть викликали до ФСБ, бо знайома написала на жінку заяву та запідозрила у пособництві Україні. І це за те, що Ірина порадила її чоловікові здатися в полон через програму “Хочу жити”.
Вирішила їхати в Україну
Юристи та фахівці організацій допомоги родичам військовополонених запропонували дружині варіант приїхати за чоловіком до України та просити політичного притулку. Однак дали зрозуміти, що в такому разі вона не зможе повернутися до Росії, бо там їй дадуть 10-15 років в’язниці або “вчинять як із Пригожиним”.
У результаті жінка заради чоловіка та справедливості вирішила пожертвувати всім, що в неї там є: квартирою в 100 квадратів, машиною, гарною роботою із зарплатою вище за середню. Також прилаштувала своїх тварин.
Як дісталася України з РФ
Щоб виїхати з Росії в Україну була ціла схема. Спочатку кілька тижнів вона чекала на візу. Потім їй та двом дочкам допомогли купити квитки до Анталії. При чому і туди, і назад, щоб ні в кого не виникло підозри, адже силовики й так уже пильно стежили за невгамовною жінкою. При виїзді з Росії їх навіть зупинили на додаткову перевірку – опитували її та старшу дочку.
Ірина нікому не казала, що їде до України. Навіть дітям. Тому й речі дівчинки зібрали, як на курорт – купальники, надувні кола. У результаті з Росії їх випустили, а далі вони вже за допомогою координаторів дісталися з Анталії до Стамбула, потім Молдови, а далі в Україну. Тут їм знайшли трикімнатну квартиру.
Реакція чоловіка
Військовополонений про наміри дружини не знав. Коли він побачив її, то радості на обличчі не було. Він опустив голову і сказав нецензурне слово зі значенням “навіщо”. Чоловік мовчав, доки дружина розповідала, що у Росії військовополонені нікому не потрібні, що її скрізь проганяли, що обмінів немає через російську сторону. Вона ділилася, що чоловіків, які повертаються до РФ після полону, відправляють назад на війну.
Чоловік же весь час мовчав і не міг прийти до тями. Однак він сказав, що хоче йти на обмін та повертатися до Росії, бо там батьки. Залишатися в Україні він не хоче, незважаючи на те, що сюди приїхала його громадянська дружина. Але і щоб її посадили після цього в РФ, він теж не бажає.
Журналіст Дмитро Карпенко сказав, що потім запише ще один ролик про цю ситуацію, коли полонений прийде до тями.
