Від сесії до сесії, як відомо, живуть студенти весело: «гаряча пора» настає лише в період іспитів. На які тільки хитрощі не йдуть «чітери» у вищих та середніх навчальних закладах, щоб не завалити екзаменаційні випробування. Шпаргалки старі, як світ: кажуть, перша була створена у XIV-му столітті в Китаї, однак, судячи з етимології слова, активно використовуються шпори з XVII-го століття. Вони внесли свій почесний внесок у сучасну поп-культуру – на Алтаї навіть є музей шпаргалок, а в Єкатеринбурзі проводилася виставка, що представляла кращі зразки кмітливості списувальщиків. Сьогоднішні школярі і студенти не перестають вірити в халяву, придумуючи все нові і нові оригінальні шпаргалки, інформує Ukr.Media.
«Розумна» газована вода
Згідно з останніми правилами Міністерства Освіти і Науки РФ, при здачі єдиного державного іспиту учням заборонено мати на столі сторонні предмети, у тому числі їжу (раніше перед початком випробування можна було з'їсти шоколадку), дозволяються тільки невеликі пляшечки з водою. Але цього цілком достатньо, щоб списати: все, що для цього потрібно, – це сканер, клей-олівець і пляшка улюбленого лимонаду. Акуратно відклеюємо етикетку, скануємо її, прибираємо в графічному редакторі відомості про склад і виробника напою і заповнюємо звільнений простір формулами, датами, визначеннями та іншої інформацією, а щоб модернізована упаковка не впадала в очі, намагаємося підібрати шрифт, використовуваний в оригіналі. Потім роздруковуємо шпору на глянцевому папері, і вуаля – «розумна» газована вода готова.
Універсальний скотч
Ще одна сфера застосування скотчу- шпаргалки: щоб перенести будь-який текст на скотч, потрібно роздрукувати його на звичайному принтері і обклеїти «священну скрижаль» скотчем. Далі вирізати невеликі смужки і потримати їх під струменем гарячої води одну-дві хвилини – размокнувши, папір легко відшарується, а на скотчі залишиться чітко видрукуваний текст. Цей «целофан» з підказками можна наклеїти на пляшку з водою або кольоровий одноразовий стаканчик, а також на олівець, дужку окулярів, накладні нігті – куди завгодно!
Їстівний папір
«Не спійманий – не злодій», – говорить народна мудрість, тому якщо для вас не принципово бути непоміченим, але важливо не залишати «доказів», використовуйте у створенні шпор їстівний папір. Подібний концепт був запропонований в 2010-му році віденським креативним агентством «Ogilvy & Mather», яке надрукувало на рекламному флаєрі математичні формули. Зараз у продажу є так званий рисовий папір, активно використовується в кондитерській промисловості: за допомогою спеціального принтера на нього наносяться різні зображення (вітання, фотографії), якими потім прикрашають торти та інші солодощі. Цю технологію часто використовують для весіль, тому знайти кондитерський принтер буде неважко, складніше – швидко прожувати шпору (на смак рисовий папір практично нейтральний).
Ручка агента 007
В будь-якому поважному шпигунському фільмі фігурує звичайний листок паперу з не значущими записами, але варто на нього потрапити променю світла, як між рядків проявляються секретні дані. Будь-хто може трохи побути агентом 007 за допомогою симпатичних чорнил, тобто чорнила, видимого тільки в спеціальних умовах (освітлення, температура і т. д.). Тим більше що в Інтернеті продається безліч ручок з невидимим чорнилом: з вигляду звичайні друкарські засоби, але на одному кінці у них розташований маленький ультрафіолетовий світлодіод, який і допомагає виявляти слова-невидимки. Використовувати ультрафіолетові ручки можна як на білому крейдованому папері, так і на кольоровому.
Друге вухо
Використання телефонів і інших гаджетів під час іспитів суворо заборонено, однак професор, як відомо, лопух, та й техніка не стоїть на місці. Сьогодні вам не доведеться замотувати вухо хусткою, щоб заховати величезний навушник – достатньо купити hands free Bluetooth-гарнітуру і знайти собі помічника, який на тому кінці «дроту» продиктує вірну відповідь. Однак і це вже минуле століття: зараз на піку популярності мікронавушники, тобто малюсінькі бездротові пристрої, що вставляються прямо всередину вушного каналу (не треба волоссям прикривати і ні один викладач не виявить). У комплекті з таким навушником йде також спеціальний кулон-передавач, який одягається на шию і ховається під одяг. Даний спосіб є найбільш високотехнологічним, авантюрним і дорогим – в Інтернет-магазинах «шпигунської техніки» середня ціна на мікронавушники становить $100.
Джерело: ukr.media
