Покупці, які не переживають, що їхня поведінка неприємна оточуючим

Деякі покупці демонструють вражаючу байдужість до того, як їхні дії впливають на оточуючих. Цей феномен відомий як «іспанський сором» — коли особа порушує норми пристойності, але замість відчуття провини викликає ніяковість у спостерігачів. Найдивовижніше, що такі люди лишаються впевненими у своїй правоті, повністю ігноруючи те, що їхні вчинки суперечать суспільним стандартам і сприймаються як ганебні, повідомляє Ukr.Media.

Цукерки та горіхи

Окрема група відвідувачів керується дивним принципом: на їхню думку, навіщо купувати товар, якщо можна споживати його безкоштовно? Вони безсоромно наповнюють кишені цукерками, горіхами чи іншими розважними продуктами, продовжуючи прогулянку магазином під виглядом дегустації. Персонал та інші клієнти чітко розуміють, що ці особи не плануватимуть розраховуватися за взяте. Їхні відмовки на кшталт «я просто хотів перевірити смак» звучать настільки нещиро, що не витримують жодної критики.

Молоді нероби

Молодь іноді перетворює торговельні зали на арени для зйомок «жартівницьких» роликів. За допомогою смартфонів вони фіксують власні провокації: стрибки у ящики з товарами, навмисне руйнування фруктів, розливання напоїв. Вся ця діяльність має на меті отримання лайків у соцмережах, незважаючи на очевидну безглуздість таких «жартів».

Псування майна

Низький рівень соціальної відповідальності може проявлятися у найдивніших формах: непристойні записи у книгах скарг, катавання на візках за межами магазину, знищення цінників. Такі дії не лише порушують правила, але й викликають співчуття до тих, хто змушений стикатися з подібними «творами».

Пристають і співробітників

Найбільше дискомфорту викликають спроби окремих відвідувачів зав’язувати недоречні діалоги з працівниками. Касирки регулярно стають об’єктами невмілих залицянь, які супроводжуються псевдодомінантними фразами: «Кидай роботу — я твій шанс на щастя». Подібні репліки виглядають смішними через свою відірваність від реальності.

Понтуються

Окремі покупці намагаються підкреслити міфічну велич у звичайних обставинах: приїзд на таксі до булочної, демонстрація ключів від престижного авто, одяг у бальних сукнях. Це створює враження, ніби вони грають роль перед публікою, яка не цікавиться їхніми претензіями на статусність. Насправді, така поведінка свідчить про непродуктивні спроби компенсувати власні комплекси.

Спіймані злодюжки

Крайній ступінь «іспанського сорому» виникає, коли зловмисники, схоплені на крадіжці, починають вигадувати неймовірні виправдання. Замість визнання провини вони розповідають про скрутне життя, хоча ймовірність того, що елітний сир чи алкоголь потрібні для «голодних дітей», дорівнює нулю. Соромною є саме відсутність відповідальності, а не сам факт злодійства.

Це ж дитина, а я ж мати

Найскладніші ситуації виникають, коли батьки ігнорують бешкетування дітей, посилаючись на їхній вік. Забруднені товари, крики та пошкодження майна лишаються без уваги, адже «вона ж маленька!». Найбільше жалі викликають самі діти, які вчаться безкарності замість правил пристойності. Спроби втручання зазвичай наштовхуються на агресію з боку батьків.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь