Kodak — це бренд, який протягом десятиліть уособлював саму суть фотомистецтва. Жовті плівкові коробки, фотоапарати в кожній домівці, знімки важливих родинних подій — усе це глибоко ввібралося в колективну пам’ять, повідомляє Ukr.Media.
На піку свого розквіту корпорація володіла 90% світового ринку фотоплівки та вважалася однією з найуніверсальніших торгових марок планети. Засновник компанії Джордж Істман кардинально змінив галузь, перетворивши фотографію з розкоші для професіоналів на доступне заняття для всіх. Та на початку 2000-х імперія зі 130-річною історією раптово опинилася на межі краху.
Шлях Джорджа Істмана
Історія Kodak нерозривно пов’язана з біографією його творця — Джорджа Істмана, що пройшов класичний шлях від злиднів до процвітання. Народившись 12 липня 1854 року в звичайній сім’ї, хлопець рано пізнав горе: у 7 років втратив батька через хворобу мозку, а у 15 — сестру, яка померла від поліомієліту. Ці трагедії змусили його залишити навчання та шукати заробіток.
Перша робота приносила лише $3 на тиждень — ледве вистачало на їжу. Прагнучи покращити стан, Істман влаштувався в банк Рочестера, де вночі вивчав бухгалтерію. Його старанність дала плоди: з часом він отримав посаду клерка із зарплатою $15 щотижня.
Поворотним моментом став інтерес до інвестицій у землі Санто-Домінго. Під час підготовки до подорожі, за порадою друга, він придбав фотоапарат для документації угоди. Хоча поїздку скасували, цей випадок кардинально змінив його життя та майбутнє фотографії.
На той час зйомка залишалася привілеєм еліти. Апарати потребували штативів, скляних пластин та цілої лабораторії реактивів. Навчання користуванню коштувало $5 — сума, недоступна більшості.
Істман вирішив зруйнувати ці бар’єри, поставивши за мету створити фотографію для всіх.
Створення ікони
1880 року Істман експериментував з желатиновими пластинами, запатентувавши технологію їх виробництва. Разом із Генрі Стронгом 1 січня 1881 року він заснував Eastman Dry Plate Company, що спеціалізувалася на фотоматеріалах.
Відмовившись від банківської кар’єри, Істман цілком присвятив себе бізнесу. 1885 року компанія випустила котушкову плівку Eastman American Film, але справжній прорив стався у 1888-му з появою камери Kodak.
Перший фотоапарат мав просту конструкцію: компактна коробка з фіксованим фокусом та 100 кадрами плівки. Після використання клієнти відправляли апарат на проявку, де його перезаряджали. Вартість послуги ($25 за камеру та $10 за обробку) була значною, але доступнішою за професійне обладнання.
Назву «Kodak» Істман вигадав сам, обравши букву «К» за її виразність. Перший логотип із абревіатурою EKC у колі згодом трансформувався у культовий червоно-жовтий дизайн 1935 року.
Гасло «Ви натискаєте кнопку, ми робимо все інше» підкреслювало простоту використання. Рекламні кампанії зосереджувались на жінках та дітях, демонструючи доступність технології.
До 1889-го продали 13 000 пристроїв. 1900 року з’явилась камера Brownie за $1 із плівкою на 6 кадрів — фотографія стала масовим явищем. Істман також проявив себе як геніальний стратег, повернувши браковану партію товару, щоб зберегти довіру клієнтів.
Епоха величі
Перша половина ХХ століття стала періодом панування Kodak. Компанія використовувала унікальну модель: продавала камери за мінімальною ціною, заробляючи на плівці з маржею понад 80%.
1923 року випустили 16-мм кіноплівку. Від часу заснування «Оскара» понад 80 фільмів-переможців знімалися на продукцію Kodak. 1935-го з’явився Kodachrome — перша успішна кольорова плівка, яка десятиліттями залишалась стандартом якості.
1963 року камера Instamatic із системою картриджів продалася тиражем 50 мільйонів за сім років. 1972-го Pocket Instamatic розійшовся накладом 25 мільйонів. 1969 року спеціальна камера Kodak задокументувала місячну місію «Аполлона-11».
Маркетингові ходи були не менш геніальними: дорожні вказівники «Попереду гарний вид», безкоштовні фотоапарати для 12-річних, виробництво гранат під час Другої світової. До 1976-го Kodak контролював 85% ринку фототехніки США, ставши «фотоімперією» з 60 000 співробітників у Рочестері.
Істман не дожив до тріумфу — 1932 року через хворобу він обрав смерть. Проте його ідеї продовжили формувати світ.
Рокове небачення
1975 рік міг стати моментом слави Kodak: інженер Стівен Сассон створив першу цифрову камеру. Прототип важив 4 кг, зберігав знімки на касету і мав роздільну здатність 0.01 Мп. Сассон запропонував керівництву перспективну технологію, але отримав відповідь: «Цікаво, але нікому не розповідайте».
Причина відмови крилася в страху за мільярдні прибутки від плівки. Як зізнався CEO Джордж Фішер у 1999-му: «Ми сприймали цифрові технології як загрозу». Натомість компанія вклала $500 млн у вдосконалення плівкових апаратів.
Цей випадок увійшов в історію як «Інноваційна дилема» — коли лідери ринку ігнорують революційні зміни через прив’язаність до звичних моделей.
1991 року Kodak випустив професійну цифрову камеру DCS 100 за $13 000, але не став розвивати масовий ринок. Конкуренція з Fujifilm і стрімкий розвиток цифрових технологій призвели до кризи. До 1996-го прибутки досягли $16 млрд, проте це був останній спалах величі.
Закат імперії
2000 року Kodak фіксував рекордний прибуток $1.5 млрд, але вже 2003-го продажі цифрових камер США перевищили аналогові. Новий CEO Антоніо Перес спробував реформувати компанію, звільнивши 27 000 працівників і закривши 13 заводів. Проте конкурувати з дешевими азійськими апаратами було неможливо — на кожній камері Kodak втрачав $60.
Поява iPhone у 2007-му остаточно підірвала ринок. 2009 року припинили виробництво культової плівки Kodachrome. До 2012-го компанія, що колись тримала 90% ринку, володіла лише 7%. Спроби продати патенти та суди з Apple і BlackBerry не врятували — 19 січня 2012-го Kodak оголосив банкрутство із боргом $6.8 млрд.
Нове життя легенди
Після реструктуризації 2013 року Kodak переорієнтувався на комерційний друк і корпоративні послуги. Продавши 1100 патентів за $525 млн, компанія скоротилася до 8 500 працівників. Споживчі товари зникли, але бренд вижив завдяки ліцензуванню для смартфонів, планшетів та іншої електроніки.
2016 року Kodak відродив плівку Ektachrome, відповівши на зростання інтересу до аналогової фотографії. Інстант-камери та нові плівкові моделі стали частиною нішового ринку для ентузіастів.
Історія Kodak залишається уроком інноваційної інертності, але мрія Істмана реалізована: фотографія стала невід’ємною частиною життя мільярдів людей.
Джерело: ukr.media
