У розповідях про минулі торговельні традиції часто можна натрапити на дві протилежні точки зору — одні підкреслюють позитивні аспекти, тоді як інші концентруються на негативі, повідомляє Ukr.Media.
До позитивних моментів належать натуральні інгредієнти, низькі та передбачувані вартості. Серед негативів — брак товарів, грубість продавців, продаж «по знайомству» без черги.
Проте сьогоднішній матеріал — не про переваги чи недоліки, а про дрібниці, які залишалися поза увагою звичайних клієнтів.
Відсутність нульового символу
Касові блоки радянської епохи — справжні моноліти. Їхня вагала десятки кілограмів, а інтерфейс здавався пересічному покупцю надзвичайно заплутаним. Перші вітчизняні касові машини з’явилися у 1930-х роках у Києві, але серійне виробництво стартувало лише після Другої світової.
Ці апарати мали численні цифрові ряди, кожен з яких відповідав певному розряду (десятки, сотні тощо). Проте на клавіатурі відсутня кнопка з нулем. Замість неї касисти використовували символ із хрестиком — це був спеціальний механізм захисту від фальшивих квитанцій.
Система продажу функціонувала так: спочатку покупець оформляв товар у відділі, потім оплачував його біля каси, і лише з квитанцією повертався за замовленим.
Шахраї, які намагалися отримати товар за підробленим чеком, часто опинялися за ґратами. Такі історії були поширені в ті часи.
Ручний механізм управління
Характерною деталлю радянських кас був важіль збоку. Багато хто, як і я в дитинстві, дивувався його призначенню, адже ніхто не обертали цей важіль на очах у відвідувачів.
Перші аналоги таких пристроїв у США 1879 року були цілком механічними. Згодом вони навчилися не лише рахувати, а й друкувати квитанції. Один оберт важеля виконував обчислення, два — запускали друк. З часом механіку замінила електрика, але в СРСР ручний привід зберігався як резерв до 1990-х.
У разі відключення енергії сучасні магазини зупиняються, але раніше це не було проблемою — касисти просто переходили на ручний режим.
Секретні коди на чеках
На апаратах середини XX століття поряд із цифрами розташовувалися літери. Це був додатковий рівень захисту. На початку зміни касир і продавець узгоджували таємний символ, який пробивався на кожному чеку. Працівник відділу, перевіривши код, видавав покупцю товар. Елементарно, але дієво.
Історичні атрибути
З радянською торгівлею асоціюються два розповсюджені предмети: рахівниці та авоськи. Хоча багато хто вважає їх символами епохи, їхнє походження сягає глибокої давнини.
Перші рахівниці винайшли близько трьох тисячоліть тому на теренах сучасного Китаю. Авоськи ж, плетені мереживні сумки, були відомі ще римським легіонерам як частина спорядження. Сучасний дизайн цих сумок з’явився у 1920-х у Чехословаччині, де вони спочатку використовувалися як сітки для волосся, а пізніше їх доповнили ручками.
Джерело: ukr.media
