«Уявіть ситуацію: вам надсилають повідомлення у соціальній мережі чи електронний лист із пропозицією віддаленої роботи. Завдання звучить просто — отримувати кошти на картку та перенаправляти їх. Обіцяють кілька тисяч гривень щомісяця за декілька хвилин "праці" на день. Виголосно? Це пастка», — наголошує капітан поліції Андрій Пархоменко, керівник 9-го відділу управління кібербезпеки Києва.
Керуйтеся принципом «занадто гарна пропозиція, аби бути правдою». Перш ніж обмірковувати такі умови, проаналізуйте джерело та логіку стільки привабливих "безкоштовних коштів". Справжня зайнятість завжди вимагає професійних навичок, праці або часових витрат.
Це – механізм вербування дропів (пересилачів) або «грошових мулів». Такі особи, усвідомлено чи через незнання, дозволяють прокачувати через свої рахунки кошти, отримані від шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі забороненими речовинами чи людьми. Для злочинців ці рахунки – інструмент для приховування слідів. Для власників – пряма загроза кримінального переслідування.
Для організаторів схем "мули" – одноразовий ресурс. Коли рахунок виявлять правоохоронці або банк, злочинці просто перейдуть до наступної жертви, залишаючи попередню наодинці з проблемами.
Багато учасників не усвідомлюють серйозності. Закон не приймає відмовок типу «я нічого не знав». Дропів часто затримують першими, адже саме їхні транзакції фіксуються в системі. Наслідки – штрафи, арешт майна, втрата свободи.
Якщо ви потрапили у пастку несвідомо, терміново зверніться до фахівця з фінансового права перед будь-якою взаємодією з правоохоронцями. Юрист пояснить права та допоможе виробити стратегію.
Головні цілі вербувальників: молодь, переселенці, безробітні, фінансово нестабільні та інші ризикові категорії. На них впливають мантрі про "легкий заробіток".
Ознаки небезпечної пропозиції:
- Функціонал обмежується фінансовими операціями без чітких службових обов’язків.
- Відсутність кваліфікаційних вимог. Навіть початкові позиції, пов’язані з великими сумами, вимагають перевірки історії чи спецпідготовки, що ігнорується шахраями.
- Всі комунікації лише онлайн, без офіційних договорів.
- Нереалістично високі обіцянки.
- Вимагають фотокопії карток, паспортів або банківських даних.
- Листування з безкоштовних поштових сервісів замість корпоративних.
Підозрілі «закордонні компанії» без представництва в Україні. Верифікувати їхню діяльність майже неможливо, що робить їх інструментом для афер.
Дії при втягненні: негайно припиніть перекази й контакти. Зв’яжіться з кіберполіцією (через онлайн-звернення), детально опишіть ситуацію з додаванням скрінів. Повідомте банк про операції та запросіть обмеження доступу.
Профілактика: перевіряйте джерела пропозицій – офіційні сайти, відгуки, реєстраційні дані. Уникайте вакансій із суттю "пересилання коштів". Пам’ятайте: заробіток без зусиль – це загроза свободі.
Пильнуйте обережно. Банківський рахунок – ваша відповідальність. Одна "незначна" операція може стати початком кримінального провадження.
Джерело: ukr.media
