Відповідальність за НЖЧ та дезертирство: які нові правила пропонують народні обранці, та скільки проваджень зареєстровано

Верховна Рада ухвалила законопроект, який вперше скасовує механізм звільнення від кримінальної відповідальності за залишення частини та дезертирство. Нові правила застосовуватимуться до правопорушень, скоєних після набрання чинності закону.

Народні депутати хочуть скасувати механізм звільнення від відповідальності для військовослужбовців, які добровільно залишили свою частину або вперше дезертирували. УНН розслідував, як народні депутати хочуть покарати військових, і скільки випадків дезертирства та вигнання з військ зареєстровано з початку повномасштабного вторгнення.

Що передувало

У серпні минулого року Верховна Рада ухвалила закон про звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності вперше за дезертирство та залишення військової служби. Згідно з ним, особа, яка під час воєнного стану вперше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями “Залишення частини” та “Дезертирство”, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернеться до слідчого, прокурора або суду з наміром повернутися на службу.

Військовослужбовці зможуть повернутися не лише до частини, в якій вони служили, а й до інших, але за згодою командира та лише один раз.

У травні цього року парламент ухвалив законопроект про продовження терміну добровільного повернення на службу для військовослужбовців, які добровільно залишили підрозділ, до 30 серпня.

Що пропонують депутати зараз?

У четвер, 4 вересня, Верховна Рада на своєму черговому засіданні ухвалила законопроект № 13260, який передбачає відновлення кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини.

Згідно з проектом закону, пропонується виключити статтю 401 Кримінального кодексу України, згідно з якою особа, яка під час воєнного стану вперше вчинила кримінальний злочин, передбачений статтями “Самовільне залишення частини” та “Дезертирство”, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора або суду з наміром повернутися до цієї або іншої військової частини чи місця служби для продовження військової служби.

У зв'язку з виключенням статті 401 також скасовується відповідна процедура звільнення від кримінальної відповідальності, передбачена статтями 286 та 288 Кримінально-процесуального кодексу.

Натомість, порядок регулювання повернення із зони небезпеки та після дезертирства переноситься до перехідних положень Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу та тепер застосовуватиметься лише до тих, хто вчинив небезпеку небезпеки або дезертирство до набрання чинності новим законом.

Народні депутати пропонують додати норму, згідно з якою особа, яка до набрання чинності новим законом вперше вчинила злочин дезертирства або дезертирство, може бути звільнена від кримінальної відповідальності з підстав та у порядку, що діяли до набрання чинності зазначеним законом.

Простіше кажучи, для тих, хто вчинить злочин дезертирства або забуття про волю після повного прийняття та набрання чинності нового закону, механізм звільнення від кримінальної відповідальності більше не працюватиме.

Також військовослужбовці, які вперше вчинили дезертирство або забуття про волю до набрання чинності нового закону та вже добровільно повернулися на службу та продовжували виконувати свої обов'язки, будуть звільнені від кримінальної відповідальності, якщо після повернення вони продовжували виконувати обов'язки військової служби не менше 3 місяців.

Що таке дезертирство та відступництво, і яке за це покарання?

Згідно зі статтею 407 Кримінального кодексу, дезертирство за умов воєнного стану – це самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також неявка його на службу у встановлений термін без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а також ті самі дії тривалістю понад три дні. Таке правопорушення за умовами воєнного стану карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згідно зі статтею 408 Кримінального кодексу України, дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилення від військової служби, а також неявка з тією ж метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.