Колись HTC була справжньою зіркою у світі технологій. Саме вона створила перший у світі смартфон на Android, на піку успіху перевершила Nokia за ринковою капіталізацією та продемонструвала високу конкурентоспроможність, а її пристрої були в кишенях мільйонів. Але де HTC сьогодні? Її не знайти на полицях магазинів, назва запилилась, а колишню славу замінила тиша. Як це сталося?
Народження компанії
Компанія HTC (High Tech Computer Corporation) народилася в 1997 році на Тайвані. Її заснувала Шер Ван, дочка одного з найбагатших людей країни, HT Cho, та Пітера Чо. Спочатку компанія не гналася за славою: вони виготовляли ноутбуки та кишенькові комп'ютери для великих брендів, таких як HP, Compaq, Palm, Dell, а також пристрої для операторів, таких як Vodafone та O2. Тоді компанії могли просто купувати партії готових пристроїв у HTC та випускати їх під власним брендом. Сама назва HTC їм не сяяла, але вже тоді було зрозуміло, що хлопці знають свою справу.
Золота ера
На початку 2000-х років почала з'являтися компанія HTC. У неї були бренди Qtek для Європи та США, Dopod для Азії, а в 2006 році компанія об'єднала всі під назвою HTC. Вони стали основним партнером Microsoft, випускаючи пристрої Windows Mobile — громіздкі, зі стилусами, але популярні серед тих, хто любив технології. HTC TyTN 2006 року підтримував 3G. Це був преміальний телефон з великим екраном і гарною камерою.
Справжній бум розпочався у 2008 році, коли HTC разом з Google випустили HTC Dream (він же T-Mobile G1), перший у світі смартфон на Android. З висувною клавіатурою та необробленим Android 1.0 було продано мільйон одиниць за півроку.
Це був блискучий хід: поки Apple пишалася своїм iPhone, а Nokia чіплялася за Symbian, HTC та Google пропонували відкриту платформу, яка давала свободу розробникам і користувачам.
HTC взяла Android під своє крило, створивши оболонку Sense. У 2009 році вийшов легендарний HTC HD2. Цей монстр на Windows Mobile став культовим: фанати встановлювали на нього Android, Ubuntu, навіть MIUI. HD2 досі гріє душу тим, хто пережив ті часи.
Спираючись на свій успіх, компанія випустила Nexus One у 2010 році — стильний, потужний, на чистому Android.
HTC стала синонімом інновацій: один з перших у світі смартфонів з підтримкою мереж 4G (модель Evo 4G працювала в мережі WiMAX, одній з перших технологій, просуваних під брендом 4G), оболонка HTC Sense, яка зробила Android красивішим і зручнішим, та співпраця з Beats Audio підтвердили статус компанії як технологічного лідера.
До 2011 року успіх HTC був очевидним: компанія обігнала Nokia за ринковою капіталізацією, а в США їхня частка на ринку смартфонів досягла вражаючих 24%. Здавалося, що тайванці ось-ось захоплять світ. Однак вже тоді почали з'являтися перші ознаки майбутніх проблем. Їхні численні лінійки – Desire, Sensation, Hero, Legend – почали бентежити споживачів. У магазинах люди губилися: яку з десятка моделей обрати? Поки Apple пропонувала один iPhone на рік, а Samsung успішно просувала свою єдину флагманську лінійку Galaxy S, HTC навіть загубилася серед безлічі інших моделей зі схожими назвами.
Тріщини у фундаменті
У 2012 році HTC спробувала навести лад у своєму захаращеному модельному ряді, випустивши одну серію One, яка включала флагманський One X, One S середнього класу та бюджетний One V. Ідея була гарною, але через відсутність слота для карти пам'яті та акумулятор ємністю 1800 мАг (як у One X), продажі були млявими. Виручка у третьому кварталі 2012 року впала з 625 мільйонів доларів до 133 мільйонів доларів.
Поки Samsung та Apple набирали обертів, HTC вирішила, що їхнім головним козирем є унікальний дизайн та преміальна якість. У 2013 році вони випустили HTC One M7, смартфон, який досі з теплотою згадують.
Алюмінієвий корпус, чудовий екран, стереодинаміки — це було схоже на витвір мистецтва. Але ось у чому біда: через проблеми з постачанням унікальних компонентів для камери та корпусу початок продажів затримався, що дозволило Samsung Galaxy S4 захопити ринок. Крім того, камера з «ультрапікселями» (менше мегапікселів, але більше світла) не виправдала очікувань, а ціна кусалася. Продажі йшли, але не так жваво, як у конкурентів. Було продано 5 мільйонів одиниць — успіх для HTC, але iPhone 5 дійшов до 5 мільйонів за три дні, а Galaxy S4 — до 10 мільйонів за місяць. На початок 2013 року, ще до повноцінного запуску флагмана M7, частка HTC у США вже впала до 9,3%. Однак третій квартал 2013 року приніс компанії перші збитки в її історії — 101 мільйон доларів. Пітер Чоу сказав, що «найгірше позаду», але це був самообман.
А потім HTC почала вперто діяти. Замість того, щоб слідувати трендам — зменшувати рамки, експериментувати з новими функціями — вони продовжували гнути свою лінію. HTC One M8 у 2014 році був непоганим, але надто схожим на M7, продажі розчаровували, а реклама була дивною та неефективною (тільки заплутана кампанія з Робертом Дауні-молодшим того варта), що зрештою призвело до збитків.
У 2015 році M9 виглядав як повернення до минулого: ті ж товсті рамки, той самий дизайн, коли ринок вже вимагав чогось нового. Смартфон був катастрофою: процесор Snapdragon 810 перегрівався, камера знімала гірше, ніж у iPhone 6, а дисплей поступався конкурентам.
Збитки зросли до рекордних 258 мільйонів доларів у другому кварталі 2015 року. Тим часом Samsung випускав Galaxy з його величезними екранами, а Apple шліфувала iPhone до досконалості. HTC, здавалося, застрягла у своєму минулому.
Маркетинг HTC також був невдалим. Їхній слоган «Тихо, блискуче» ідеально виражав проблему. Вони робили ставку на те, що їхні пристрої говорять самі за себе — що якість та інновації будуть помічені без зайвого галасу. Але у світі, де Samsung та Apple витрачали мільйони на яскраві кампанії, ця скромність дала зворотний ефект. Клієнти просто не бачили, чим HTC краща за своїх конкурентів, і бренд почав відходити на другий план серед галасливих суперників.
Останні спроби
Але HTC спробувала врятувати себе. HTC 10 (2016) отримав новий дизайн та покращену камеру, але висока ціна та жорстка конкуренція потопили його. Тимчасовим порятунком стало партнерство з Google, в рамках якого HTC випускала смартфони Pixel та Pixel XL. Це принесло компанії значний дохід, але лише відтермінувало неминуче.
Ринок вже розділений між Apple, Samsung та китайськими новачками, такими як Xiaomi та Huawei, які агресивно завоювали аудиторію, пропонуючи пристрої з флагманськими функціями за значно нижчою ціною.
У 2017 році компанія випустила непогані HTC U Ultra, HTC U11 та HTC U11+, але було вже надто пізно, щоб врятувати становище.
Того ж року HTC зробила відчайдушний крок: продала частину свого мобільного підрозділу Google за 1,1 мільярда доларів. Угода включала команду з близько 2000 інженерів, багато з яких вже працювали над смартфонами Pixel, а також неексклюзивну ліцензію на інтелектуальну власність HTC. HTC зберегла бренд і право на виробництво смартфонів, але по суті продала свої мізки конкурентам.
Останній флагман, HTC U12+, вийшов у 2018 році. Він був непоганим, але залишився непоміченим на тлі пристроїв інших виробників. Компанія почала відходити з великих ринків, втрачаючи дистриб'юторів та магазини. Мобільний підрозділ повільно згасав, і HTC перейшла на віртуальну реальність зі своїм шоломом Vive. VR стала для них новою точкою опори: ця ніша дозволила компанії переорієнтуватися та знайти свою аудиторію, хоча й не повернула HTC до колишніх фінансових висот. А от смартфони? Вони перетворилися на дуже рідкісні середньобюджетні моделі, на які ніхто особливо не звертав уваги.
Так завершилася історія одного з піонерів мобільної революції – компанії, яка колись стояла біля витоків Android і могла конкурувати з гігантами, але не змогла втримати успіх у своїх руках.
Джерело: ukr.media
