А Жадан ще й назвав Жолдака екскурсоводом.
Популярний письменник і музикант Сергій Жадан пояснив, чому публічно надіслав три листи театральному режисеру Андрію Жолдаку. Він також відповів на питання, чи планує він займатися політикою після війни та як більшість українців бачать перемогу в цій війні. Про це він розповів Соні Кошкіній в інтерв'ю на YouTube-каналі LB live.
Турист, для якого 18 років – це як пожертвувати
На церемонії «100 людей культури», яку організувало одне з українських видань, Сергій Жадан надіслав ф… (нецензурне слово, – ред.) театральному режисеру Андрію Жолдаку. Письменник пояснив, чому не зміг стриматися і чому колишня епатажна зірка театру повинна мовчати. Реакцію Сергія викликали слова Жолдака про представників української культури.
«Нещодавно я мав діалог з директором Баварської опери, який прийшов на прем’єру. Я кажу йому: я не розумію, дивіться, у нас гинуть українці, які вже майже чотири роки воюють, і всі кажуть, які вони українці, козацький лад, хоробра нація, яка вразила всіх. Питання серйозне. Саме так. А чому у нас тут, у культурі, такі боягузливі українці ? Ті, хто керує культурою, — це не ті українці, які повзуть, щоб врятувати свого товариша з перерізаним горлом.
Я вважаю, що наші культурні установи сьогодні, я не кажу про прізвища, вони просто ще не в тому сміливому стані, щоб змінити свою країну культурно. Ось чому ця проблема велика. Вони застрягли. Здається, ми знімаємо фільми, вистави. У нас немає людей, які кажуть: швидко зрозумійте, ми будуємо це, ми робимо це, ця людина робить це, дайте гроші цій людині. Це швидка програма. Ось чому ми трохи відстаємо в цьому, провінційно», – сказав Жолдак у публічному інтерв’ю.
Мабуть, саме ці слова так образили відомого письменника та музиканта, що він вдався до лайки під час зустрічі з Жолдаком.
«Жолдак у своїй промові сказав, що українській культурі бракує мужності. Це каже людина, яка не була в цій країні 18 років і не була тут у 2014 та 2022 роках. А після 2014 року вона також працювала в Росії , а потім приїжджає до України, ставить виставу про війну та виступає.
І я одразу згадав Володю Вакуленка (письменника, поета та перекладача, який загинув у 2022 році під час окупації свого села), Віку Омеліну (українську поетесу, яка загинула в Краматорську під час російських обстрілів) та його колег – акторів і режисерів, які зараз воюють, і багато з них вже загинули. Багато хто намагався щось робити, багато хто повернувся після поранень чи контузії мозку та продовжує працювати в театрі.
І ось з'являється запрошений артист, для якого 18 років – це просто виріз, і він намагається продовжувати шокувати. Мені здається, що цій людині варто просто замовкнути. У нього є можливість працювати, нехай працює. Але він просто не має морального права судити культуру, до якої не має жодного стосунку вже 18 років», – пояснює Жадан.
Я знаю, що втрачу, йдучи в політику.
Багато людей губляться в політиці.
Жадан має достатню популярність, щоб займатися політикою, але письменник вважає, що це не для нього. У цій сфері люди зникають і гублять себе, тому багато творчих особистостей намагаються цього уникнути. Крім того, Сергій висловив свою точку зору, саме в ній багато хто бачить перемогу.
« Я знаю, що втрачу, йдучи в політику, тому чітко бачу, що не отримаю можливості для своєї роботи. Багато людей, на жаль, там гублять себе. У моєму випадку йдеться про адекватну та раціональну оцінку можливостей. На мою думку, ми пройшли точку неповернення. Суспільство не може бути одностайним у всьому. Це не означає, що завтра вся Україна буде українізована, а вся корупція зникне і відбудуться чесні демократичні вибори. Все це буде дуже складно та важко».
Але для мене очевидно, що всі ці моделі змінилися – політичні, економічні, соціальні та культурні, бо нам, очевидно, важко це побачити та відчути, бо все це не працює через війну . Ми зараз у таких сутінках, коли в кімнаті вимкнено світло, а завтра його ввімкнуть, і ми побачимо багато цікавого.
Я не кажу, що буде краще. Буде важко, бо ми не будемо до цього готові. Усі підсвідомо чекають кінця війни, як кінця цього стресу. Що в якийсь момент стане тихо, добре і мирно. А цього не буде. Щоденні смерті припиняться, і це дуже важливо. Над рештою доведеться працювати», – вважає письменник.
