Як допомогти зимуючому лелеці: поради орнітолога та застереження

Заступник директора Канівського заповідника Віталій Грищенко закликав не квапитися з порятунком лелек, які залишилися на зимівлю, оскільки вони можуть бути здоровими. Лише пораненим птахам потрібна допомога, але необхідно знати, як правильно її надати.

Орнітолог розповів, як допомогти лелеці, що зимує в Україні, та що робити заборонено

Не варто хвилюватися, якщо ви побачили лелеку, яка не покинула країну на зиму. У коментарі заступник директора з наукової діяльності Канівського заповідника, професор біологічних наук Віталій Грищенко закликав не одразу брати або “визволяти” таких птахів. Орнітолог рекомендує спочатку подивитися на птаха – цілком ймовірно, він здоровий і впорається сам. Однак у випадку поранення допомога може бути корисною. Як це зробити правильно, повідомляє УНН.

Що таке міграція птахів і в чому її небезпека

За словами орнітолога, переліт птахів – це не просто “мандрівка”, а важкий і ризикований шлях, який простягається на тисячі кілометрів. На жаль, не всі дорослі птахи можуть його пройти, а молодим повернутися з такої подорожі живими та неушкодженими – ще складніше.

Переліт на тисячі кілометрів – це досить складний і небезпечний процес і далеко не всі звідти повертаються. Якщо, скажімо, смертність дорослих лелек становить для східної частини Європи (за даними кільцювання) близько 15% на рік, то для молодих птахів смертність значно вища – повертається десь 30-40% не більше

– зазначає фахівець.

Професор акцентував увагу на тому, що хоча більшість людей сприймає те, що певні птахи вирішили залишитися зимувати в Україні як лихо, “ще невідомо, хто буде в кращому стані: той, хто залишився, чи той, хто кудись полетів”. Адже зазвичай птахи летять на зимівлю до Африки та на Близький Схід, і ці маршрути містять багато загроз: від хижаків до людей і природних лих, наприклад, у вигляді штормів.

“За інформацією орнітологів Українського товариства охорони птахів, протягом останніх 10 років кількість зимуючих лелек зросла від поодиноких випадків до сотень особин. Хоча, наприклад, в Іспанії осілі лелеки – це вже звичайне явище”, – додає член ГО “Еколтава Роман Гежа.

Грищенко зауважує, що причини, з яких птахи залишаються в Україні – різні, але це не завжди означає, що таких птахів потрібно “рятувати”.

“Сісти за комп’ютер змусили повідомлення у Фейсбуці із закликами рятувати лелек, які чомусь не відлетіли….подивіться на карту. Лелек у нас можна побачити не лише пізньої осені, а й посеред зими. І не тільки на півдні, а й у Поліссі. Тому не поспішайте “рятувати” все, що бачите”, – йдеться в повідомленні Грищенка на Facebook.

“Є птахи, які в принципі мають тенденцію залишатися на зимівлю у рідних краях. Тобто вони вже звикли…Іноді цілі групи залишаються. Для них найважливіше це, щоб було достатньо харчів. Коли їжі достатньо, то вони можуть витримувати навіть досить сильні морози. Ось відома інформація з літературних наукових джерел: до -20° вони переносять без будь-якої шкоди для здоров’я”,  – наголосив орнітолог.

І це при тому, що зараз в Україні такі морози взимку трапляються рідко і не в усіх областях.

Достатня кількість їжі – запорука успішної зимівлі

Вони (лелеки – ред.) раніше могли користуватися різними ділянками  незамерзлими, для виходу джерел або біля підприємств… буває там, де скидають підігріті води, от скажімо, як трипільська ТЕС. Там вздовж берега на Канівському водосховищі залишається відкрита вода, тому що іде й підігріта. Лелеки знайшли фактично невичерпне джерело харчування

– пояснив фахівець.

Він також додав, що птахи, які залишилися, часто освоюють сміттєзвалища біля великих міст, оскільки там вони можуть знайти харчі взимку.

“Це, як не дивно, і звучить не дуже естетично і романтично, але – сміттєзвалища біля великих міст. Вони там знаходять необмежену кількість їжі. І от, скажімо, біля Києва найбільше в Україні сміттєзвалище, там в селі Підгірці. То там буквально щороку принаймні кілька лелек живуть”, – додав він.

Фахівець також додав, що такі самі випадки фіксували і на Рівненщині. Крім того, за плюсової температури взимку і у разі відсутності снігу, птахи можуть знаходити їжу в полях, полюючи на мишей. А саме достатня кількість їжі – гарантія успішної зимівлі.

Чи можна підгодовувати таких птахів та як їм допомогти

Щодо підгодовування цих птахів, орнітолог порадив підходити до цього питання обдумано та обережно.

“Підгодовування теоретично можна організувати, але птах повинен зрозуміти, що це для нього, тому що ворони чи граки злетяться швидше, ніж лелека. Ну і крім того, треба привчати до підгодовування в якомусь безпечному місці, тому що він туди прилітатиме, а, скажімо, вдарили сильні морози? Так би він кудись відлетів південніше, а так він тримається місця підгодовування. Ми відповідаємо за тих, кого приручили. Це якраз той випадок”, – говорить професор.

Крім того, Грищенко наголосив, що підгодовування має бути “адекватним”.

“Це якісь м’ясні відходи, скажімо, курячі шийки, які купують котам, собакам там, щось подібне. Риба дрібна. Треба мати на увазі, що лелека ковтає їжу цілком. Якщо риба більша, то краще її  порізати на шматки. Якщо є можливість, ну, скажімо, зловити мишу, можна йому дати, він із задоволенням таке їсть”, – розповідає орнітолог, додаючи, що деякі птахи, які оселилися в певних місцях і звикли до “подачок” від людей у вигляді тієї їжі, яку їм їсти не властиво.

“І ще добре, коли йому дають щось адекватне, а коли дають там ковбасу чи печиво – це для птаха може бути теж проблемою, оскільки порушується нормальне травлення, вони не здатні таке нормально перетравлювати”, – зазначив орнітолог.

Якщо лелека не полетів на зимівлю і залишився зимувати та/або прийшов до людей, професор радить спочатку поспостерігати за поведінкою птаха, перш ніж робити висновки, чи потрібна йому ваша підтримка.

Перш за все, якщо лелека живе в природі, то краще його не чіпати, тому що, дуже багато жалісливих людей: “Ах, лелека залишився, давайте його спіймаємо, кудись помістимо”. Ну, це не домашня курка, яка побіжить до вас, як ви тільки поманите. Його спіймати, якщо він у нормальному стані, не травмований, не хворий, нелегко. І ганяючись за ним, можна якраз його загнати в дроти кудись, де він зламає крила чи ногу, тоді вже йому буде непереливки. В кращому випадку, він залишиться постійним клієнтом якогось там притулку для птахів, а в гіршому – просто заріжуть. Тому, якщо з ним все нормально, то краще не чіпати його

– підкреслює фахівець.

Роман Гежа, член ГО “Еколтава” додав, що якщо ж птах травмований або знесилений, “його можна тимчасово прихистити у приміщенні з температурою +10 +15°C (важливо, щоб не було спекотно). Підійде сарай із підстилкою із соломи або сіна”.

“Годувати можна сирою рибою без кісток – це найкраще. Також підійде дрібно нарізане м’ясо, відварене яйце. Вода – обов’язково, але не крижана”, – наголошує Гежа.

Їжу на кшталт хліба, каші, картоплі птаху краще не давати, такий раціон для нього не характерний.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь