Поштова марка Мова Фото: Укрпошта
До Дня української словесності та мови “Укрпошта” презентує поштову марку «Мова». На ній — образи жінки в вінку, білого птаха та півня, калини, соняшників і козака Мамая в човні. Кожен з них – про самобутність і розмаїття української культури. Про це 27 жовтня інформує “Укрпошта”.
Поштова марка Мова Фото: Укрпошта
Здійснити попереднє замовлення можливо на postmark.ukrposhta.ua, а від 30 жовтня – придбати не тільки в режимі онлайн, але й у відділеннях і філателістичних магазинах.
Поштова марка Мова Фото: Укрпошта
В основі ескізів, які створив художник Микола Кочубей, – символи, які об’єднують минуле та сучасність. Вони втілюють роль української мови як джерела духовного життя народу, мови, що формує націю та стверджує державу.
Поштова листівка Мова Фото: Укрпошта
Запропонований поштовий комплект включає: аркуш «Мова», конверт «Перший день» і картку.
Характеристики:
- Художник — Миколай Кочубей
- Дата випуску (рік) — 2025
- Кількість марок в аркуші — 4
- Номінал кожної поштової марки — M
- Вартість – 190 грн
Поштовий конверт Мова Фото: Укрпошта
День української писемності та мови
Щороку 27 жовтня відзначають важливу подію – День української писемності та мови. Він був заснований указом президента в 1997 році з метою вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого вважають основоположником давньоруської писемності.
Спочатку урочистість відзначали 9 листопада, але після переходу Православної церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, дату відзначення було змінено. Ціль цього дня – популяризація українського слова, виховання любові та шани до рідної мови, а також формування національної свідомості та єдності.
Українська мова є однією зі слов’янських мов. Хід її становлення почався у 6 столітті і тривав до 16 століття. За міркуванням науковців, протоукраїнські особливості лексики сформувалися до 11-12 століть. Наприклад, на стінах Софійського собору можна прочитати графіті староукраїнською мовою. Однак після занепаду Київської держави та Русі для української мови настали скрутні часи. Але найбільших утисків вона зазнала в Московській державі та Російській імперії.
За указами російських царів спалювали книги українською мовою, забороняли вчити нашу солов’їну та викладати її у школах і вишах. Церкви також переводили на російську мову. Це призвело до неосвіченості українського населення. Справою розповсюдження української мови зайнялася інтелігенція. Творцем сучасної мови є Іван Котляревський, автор творів “Енеїда” і “Наталка Полтавка”, згодом Тарас Шевченко довів, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
За радянської доби винищення всього українського продовжилось. Але після того, як Україна здобула незалежність, мова почала поступово відроджуватись. Сьогодні все більше людей вивчають українську. Адже мова надає силу та наснагу, а ще підсвідомо стає психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо етнокоди, які надихають та вказують правильний шлях.
