Виконавець репу Ярмак і Яніна Соколова виявили момент перелому в Усика.
Воїн та репер Олександр Ярмак укупі з Яніною Соколовою відшукали, на котрому етапі в Олександра Усика трапився переломний момент. А ще обговорили потребу видозміни чи редагування тексту національного гімну. Про це вони поговорили на YouTube-каналі “5 каналу”.
Цвях у московську пропаганду
На гадку Ярмака російська пропаганда тривалий час боролася за Олександра Усика, аби переманити на власний бік. І нагоди в них на це були, тому що боксер довгий час толерував попам Московського патріархату і з різним Кримом для нього було не зовсім все ясно. Але перформанс із шаблею гетьмана Мазепи все остаточно змінив.
Ярмак вважає, що перформанс, коли після перемоги у двобої за титул Чемпіона світу з Ф’юрі боксер Олександр Усик підняв над головою шаблю гетьмана Івана Мазепи, мав надзвичайно велике значення. За його сприянням Усика остаточно відірвали від наративів Московського патріархату.
“Я усвідомлював, наскільки взагалі це цвях забитий у московську пропаганду Московської церкви. Тому що представник, котрий раніше підтримував Московський патріархат, виносить шаблю гетьмана, якого віддали анафемі Московська церква. Тобто це просто шах і мат.
Це наша одна із найбільших поразок, котра призвела до того, що ми стали справжніми невільниками на наступні кілька століть. І після чого українців звали мазепинцями. Це було таке, як зневажливе слово зрадників. І тут оцей вчинок, котрий ламає усю російську пропаганду. Вони настільки намагались Усика перетягнути на свій бік. Заради об’єктивності скажемо, що Олександр теж говорив, що Крим – кримчан і довгий час захищав попів Печерської лаври, але потім стався перелом”, – каже репер.
У нас втомлено приречений стан
Так само телеведуча і музикант обговорили проблему популярності в Україні російського та російськомовного контенту. На думку Яніни єдине, що може змінити ситуацію. це значні штрафи за вживання. Ще однією проблемою Яніна вважає ментальність українців, котра вкорінюється в тому числі за допомогою фатального гімну. Тому на її думку із цим треба щось робити.
“Держава, котра, даруйте, що я зараз це скажу, можливо, це комусь не припаде до душі, але наш гімн… Зрозуміло, що в мене сльози і я виспівую завжди наш гімн і це вже в ДНК, але мені здається, що: “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. І оце наш втомлено приречений стан, в якому ми гірко плачемо, але це виспівуємо, що так у нас все зле, але ми боремося, ми все одно вистоїмо. Мені здається, потрібно з жертви переходити до образу переможця. Бо це все кодування і дуже важливі речі, котрі мало хто здатен усвідомити, але він прямо формує інші алгоритми сприйняття людини, відчуття”, – вважає Яніна.
