Відчуваєте щось подібне? Час летить, ви ніби при ділі, але результату немає. Процес не зрушує з місця, хоча задача здається не дуже складною. Зазвичай корінь проблеми не в зовнішніх факторах, а у власній неорганізованості та психологічних пастках, в які ми добровільно потрапляємо.
В англійців є точне слово — "faffing", яке можна передати як "суєта без сенсу". В науковій психології це явище характеризують більш формальними словами: відкладання, замісна діяльність або псевдопродуктивність. Але суть та ж: ми демонструємо інтенсивну активність, щоб обійти дійсно важливе завдання.
Це може супроводжувати нас у всіх аспектах — від роботи до особистого життя. Прикладів чимало: довгі години в інтернеті начебто для "отримання інформації", читання корисної літератури з частими перервами на телефон, безкінечні телефонні розмови замість реалізації робочих завдань. В результаті — величезна трата часу, незначний результат і сердите виправдання: «Але ж я працював!».
Подібна непродуктивна робота нагадує замкнене коло. Однак вирватися з нього цілком можливо.
Ось 5 науково підтверджених методів позбутися неефективної активності.
Перегляньте головну ціль
Начебто, порада проста: не забувайте про головну мету. Коли з'являється бажання відволіктися, уявіть собі ті чудові перспективи, які чекають на вас після закінчення роботи. Але тут є психологічний момент. Дослідження показують, що просте фантазування про успіх може призвести до протилежного ефекту. Мозок сприймає яскраву уявну картину як вже існуючу реальність, рівень мотивації зменшується, і він розслабляється.
Як правильно? Застосовуйте техніку "ментального протиставлення".
1. Уявіть бажаний підсумок: Ясно візуалізуйте, як ви радієте успіху.
2. Визначте ключову перешкоду: А тепер так само чітко уявіть, що саме заважає вам прямо зараз (наприклад, бажання подивитися соцмережі, боязнь почати, нудьга).
3. Складіть план "Якщо…, то…": Сформулюйте просте правило. "Якщо я захочу відкрити Instagram, то замість цього напишу один розділ тексту". Це готує ваш мозок до протистояння спокусі.
Захистіть свій мозок від зовнішніх відволікаючих факторів
Починаючи роботу, відгородіться від усього, що забирає увагу: вимкніть сповіщення на телефоні, закрийте зайві вкладки в браузері, заздалегідь попередьте колег, щоб вас не відволікали. Особливо це важливо у перші години робочого дня.
Чому це важливо? Вчені називають це "вартістю переключення уваги". Дослідження показують, що після відволікання людині потрібно в середньому 23 хвилини, щоб повернутися до повної концентрації. Крім того, зранку наш мозок має обмежений обсяг енергії на прийняття рішень. Витрачаючи його на дрібниці (що написати в чаті, яку новину прочитати), ми виснажуємо ресурс, потрібний для важливої роботи. Це явище називається "втомою від ухвалення рішень".
Використовуйте Закон Паркінсона на свою користь
В залежності від навантаження, ставте собі реалістичні, але суворі терміни. Не розтягуйте просте завдання на цілий день і не намагайтеся виконати великий проєкт за декілька годин. Тут працює Закон Паркінсона: «Робота розширюється, щоб заповнити час, на неї виділений».
Якщо дати собі на просте завдання 8 годин, мозок штучно ускладнить його або знайде багато відволікаючих факторів, щоб використати цей час.
Застосовуйте техніку "таймбоксингу". Виділіть на конкретне завдання чіткий часовий проміжок (наприклад, 45 хвилин) і працюйте над ним, ні на що не відволікаючись. Такий штучний дедлайн викликає корисний стрес, який активізує ресурси мозку.
Обережно повідомляйте терміни
Поширена рекомендація — повідомити колегам про свої дедлайни, щоб створити соціальний тиск. Це може спрацювати, адже ніхто не хоче втрачати репутацію. Однак тут є підступ. Дослідження вказують, що публічне оголошення своїх намірів може дати мозку завчасне відчуття задоволення та соціального визнання ("я молодець, я вже сказав про це!"). В результаті, реальна мотивація до дії може зменшитися.
Більш надійна стратегія: замість того, щоб кричати про свої плани на весь офіс, поділіться ними з однією надійною людиною — ментором або колегою, який буде вашим "партнером з відповідальності". Його задача — не хвалити вас за наміри, а делікатно запитати про результат у визначений термін.
Створіть дофамінове коло: робота = нагорода
Успішно виконали роботу — зробіть собі приємний подарунок. Це не просто забаганка, а ефективний інструмент тренування мозку, що базується на принципах оперантного зумовлення. Коли ми отримуємо винагороду після докладених зусиль, в мозку виділяється дофамін — нейромедіатор, пов'язаний із задоволенням і мотивацією.
Так ви створюєте міцний нейронний зв'язок "зусилля -> результат -> винагорода". Мозок запам'ятовує цей ланцюжок і наступного разу з більшим бажанням візьметься за роботу. В якості заохочення може бути будь-яка приємна річ: кава в улюбленій кав'ярні, похід в кінотеатр, нова книжка або просто 30 хвилин відпочинку без почуття провини.
Намагайтеся позбавлятися від ілюзорної активності вже на ранніх стадіях її виникнення. Так ви побачите, наскільки більше у вас з'явиться вільного часу, а "свіжий" мозок буде набагато ефективніше справлятися зі складними задачами. В результаті — ви молодець, робота виконана якісно, керівництво задоволене, і залишився час на особисте життя.
Джерело: ukr.media
