Як українська енергосистема справляється з аномальною спекою та які ризики для її функціонування існують
Українська енергосистема пережила перший літній місяць відносно стабільно, проте залишається вразливою. Фахівці попереджають про можливий дефіцит потужності до 2,4 ГВт через ремонтні роботи на АЕС та потенційні нові напади.
Українська енергосистема впоралася з першим літнім місяцем 2026 року загалом стабільно, проте все ще залишається вразливою. Літній період виявився менш складним, ніж зимовий, завдяки відсутності потреби в опаленні.
Як енергетикам вдалося витримати червневі навантаження, в якому стані наразі перебуває українська енергосистема та які її слабкі місця, УНН з’ясовував разом із експертами.
Стан енергосистеми України після початку літа
На початку літа українська енергосистема функціонувала в режимі балансування між власною генерацією, імпортом, ремонтними роботами та ризиком нових атак.
З одного боку, в теплу пору року сонячні електростанції виробляють більше енергії, а потреба в теплі знижується. Однак ці фактори не усувають потенційних дефіцитів, які можуть виникнути в пікові години або в окремих регіонах.
Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агентства ExPro, у розмові з УНН зазначила, що перший місяць літа енергосистема пройшла непогано: відключення, що мали місце, були переважно регіональними та пов’язаними з обстрілами або аварійними ситуаціями.
Якщо говорити про те, як ми пройшли перший місяць, я оцінюю непогано. Як ми бачимо, відключення були тільки регіональними, там, де були удари або якісь аварії на об’єктах, але досить швидко енергетики відновлювали роботу цих об’єктів
– сказала аналітикиня.
Водночас Олег Попенко, експерт у галузі енергетики та голова Спілки споживачів комунальних послуг, в ексклюзивному коментарі УНН підкреслив:
“Навіть якщо в системі є певний обсяг електроенергії, це не гарантує стабільного постачання в усіх областях. Частина генерації втрачена, частина перебуває у ремонтах, а мережі у багатьох регіонах пошкоджені або перевантажені”.
Попенко пояснив, що зараз Україна частково покриває пікове навантаження, використовуючи не лише внутрішню генерацію, але й імпорт електроенергії.
Київ імпортує електроенергію з Молдови, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Найбільші обсяги, за оцінками експерта, надходять зі Словаччини та Угорщини. Однак імпорт не може повністю компенсувати зруйновану українську маневрову генерацію, особливо коли спека збільшує споживання в самій Європі.
На цьому фоні Євросоюз не в змозі повністю закрити наші потреби по електроенергії
– сказав Попенко.
Генерація та потужності вітчизняної енергосистеми: чим Україна володіє зараз
Вітчизняна енергосистема спирається на атомну, теплову, гідро- та відновлювану генерацію. АЕС забезпечують основне виробництво, але не є інструментом для швидкого покриття пікових навантажень. Для цього потрібні ТЕС, ТЕЦ, ГЕС і ГАЕС. Саме ці потужності найбільше постраждали від атак і водночас є найбільш необхідними в години різкого зростання споживання.
За словами експертки Дар’ї Орлової, атомна генерація намагається оптимізувати ремонтні роботи таким чином, щоб у періоди найбільшої спеки працювати максимально стабільно.
Атомна генерація оптимізувала свої ремонти таким чином, щоб стабільніше пройти літо і працювати більшим складом у періоди найбільшої спеки
– сказала вона.
Водночас ремонтна кампанія на АЕС залишається одним із факторів, що зменшують пропозицію електроенергії на ринку. А пік ремонтів припадає саме на червень-липень.
Липень — це буде пік ремонтної кампанії на атомних електростанціях. Відповідно, скорочується загалом пропозиція електроенергії на ринку, притому, що в цей же момент зростає споживання
– пояснила аналітикиня.
Експерт Олег Попенко, зі свого боку, звернув увагу не лише на обсяг виробництва, а й на обмежені можливості передачі електроенергії до споживача.
Проблема в іншому: навіть при наявній генерації атомних станцій її потрібно чимось передавати до споживача. Зараз ми повинні говорити також і про можливість її передати
– зазначив він.
Стан тепло- та гідрогенерації в Україні
Найскладніша ситуація, за оцінкою експертів, залишається з тепловою та гідрогенерацією. ТЕС і ТЕЦ неодноразово зазнавали атак російських дронів та ракет. Частина об’єктів зруйнована, частина — пошкоджена, частина працює після ремонтів або з обмеженнями.
Дар’я Орлова, відповідаючи на це запитання, зазначила, що ремонтні роботи тривають не лише на атомних станціях, а й на тепловій генерації. Часто йдеться про аварійно-відновлювальні роботи після зимових пошкоджень.
Ремонтна кампанія триває і на інших об’єктах генерації, зокрема на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях. Причому це, як правило, аварійно-відновлювальні ремонти після пошкоджень цієї зими, і, відповідно, теж не всі потужності нам зараз доступні
– сказала Орлова.
А Олег Попенко оцінює стан теплової генерації як один із найпроблемніших на даний момент.
За тепловою генерацією – це величезна купа проблем. У нас більшість теплових електростанцій зруйнована
– сказав він.
Гідроелектростанції також залишаються критично важливими для балансування енергосистеми. Вони допомагають покривати пікове навантаження, але самі регулярно перебувають під загрозою атак. Після знищення Каховської ГЕС Україна втратила важливий елемент системи. Інші ГЕС залишаються під ризиком нових ударів або працюють після пошкоджень і ремонтів.
Також у нас є важливий фактор – це гідроелектростанції. На жаль, вони найчастіше зараз, я так спостерігаю, під ударом ворога, особливо в Запоріжжі, в більш східних регіонах, якщо дивитися від Києва. А вони – важливі для енергосистеми, тому що покривають пікове навантаження
– пояснила аналітикиня ринку електроенергії агенції ExPro.
Своєю чергою голова Спілки споживачів комунальних послуг додав, що значна частина гідрогенерації перебуває в обмеженому доступі.
Більшість гідрогенерації у нас або не працює, або перебуває на капітальному ремонті
– сказав він.
Стан відновлювальної енергетики в Україні
У літній період відновлювана енергетика відіграє більш помітну роль, насамперед завдяки сонячним електростанціям. Вони виробляють найбільше електроенергії вдень, коли світить сонце, і можуть частково підтримувати баланс системи.
Дар’я Орлова підкреслила, що саме сонячна генерація допомагає Україні в денні години, а в окремі періоди навіть створює можливість для експорту електроенергії.
Зараз дуже важливу роль відіграють відновлювані джерела енергії. У нас достатньо сонячних електростанцій, активно будуються вітрові електростанції. І сонце зараз у денні години, коли воно виробляється, займає певну частку навіть в енергетичному балансі. І саме через сонячну генерацію ми можемо навіть експортувати електроенергію
– сказала вона.
Однак Олег Попенко висловився більш критично. Він наголосив, що потенціал ВДЕ обмежений станом мереж. Частина об’єктів розташована на тимчасово окупованих територіях або виведена з ладу через обстріли противника. Ще одна проблема полягає в тому, що технічно не завжди можливо передати вироблену електроенергію кінцевому споживачеві.
Проблема в тому, що у нас не вистачає мереж, щоб передати цю електроенергію до кінцевого споживача. Ми платимо за цю електроенергію, але споживач її не бачить
– пояснив експерт.
За його словами, минулого року Україна заплатила значні кошти за електроенергію з ВДЕ, яка фактично не була спожита через неможливість її передачі.
Ми минулого року заплатили 2 млрд грн за електроенергію, яку ніхто не споживав, тому що ми не могли її передати до кінцевого споживача
– сказав Попенко.
Тому ВДЕ можуть бути частиною вирішення проблеми дефіциту, але вони не можуть повністю замінити теплову, гідро- чи розподілену генерацію. Для повноцінного ефекту необхідні мережі, системи накопичення енергії, правильне розміщення нових потужностей та можливість балансувати систему ввечері.
Ремонти та підготовка електромереж
Підготовка до наступного опалювального сезону включає ремонт генераційних потужностей, відновлення підстанцій, посилення захисту об’єктів, накопичення обладнання, підготовку мереж до пікового навантаження та розвиток розподіленої генерації.
Орлова звернула увагу, що після атак важливими є як генераційні об’єкти, так і захист об’єктів передачі та розподілу електроенергії.
Тут треба не тільки про генерацію сказати, а й про об’єкти Укренерго, це оператор системи передачі, і об’єкти місцевих обленерго та їхній захист. Якщо Укренерго і місцеві обленерго забезпечують захист своїх підстанцій, то, звичайно, ситуація системи буде кращою
– сказала аналітикиня.
За її словами, генераційні компанії також адаптували свої захисні заходи з урахуванням типу зброї, яку застосовувала Росія під час попередніх атак.
Вони бачили, які є удари, яка використовується зброя, і також свій захист підлаштовували, щоб запобігти найбільш негативним наслідкам ударів
– зазначила Орлова.
Олег Попенко також вважає, що відповідальні за стан вітчизняних електромереж зробили певні висновки після попередніх атак, але вважає їх недостатніми.
Частково висновки зроблені. Все ж таки, якщо повернутися до 2022 року, тоді було вирішено будувати укриття для підстанцій. Але чи зробили висновки повністю — мені складно сказати, бо я не бачу цього. Ми не розв’язали питання з повноцінним укриттям наших об’єктів передачі електроенергії та розподілу. Ми не розв’язали проблеми зі збитковістю і з управлінням найбільш важливих енергетичних об’єктів. У нас є величезні проблеми з фінансуванням, не вистачає газу, є проблеми з імпортом газу
– зазначив експерт.
Окремим напрямом підготовки енергостійкості в Україні став розвиток децентралізованої генерації та систем накопичення енергії. Це особливо важливо для промисловості, яка прагне зменшити залежність від централізованої системи.
Багато хто почав активно розвивати децентралізовану генерацію, будувати нові, менші об’єкти. Особливо це актуально для промисловості, коли вони будують газову генерацію. Так, це може бути недешево в плані виробництва електроенергії, тому що газ вони зараз закуповують на ринку, але вони обирають бути більш енергетично незалежними
– відзначила Орлова.
За її словами, зараз також зростає інтерес до систем накопичення енергії, які можуть допомагати балансувати систему між денним профіцитом сонячної генерації та вечірнім піком споживання.
Такий бум зараз спостерігається на системи накопичення енергії. Це класна історія і для літа, тому що в батарейку фактично можна закачати електроенергію, яка вироблена вдень, у профіциті, а згодом використати її ввечері, коли сонце заходить, але попит на електроенергію зростає
– пояснила експертка.
Готовність енергосистеми України до спеки: позиції “Укренерго” та профільного міністерства
Офіційні позиції “Укренерго” та Міненерго залишаються обережними.
В “Укренерго” наголошують, що ситуація в енергосистемі може змінюватися протягом доби, а споживачам слідкувати за повідомленнями обленерго. Компанія також закликала переносити використання потужних електроприладів на денні години та зменшувати споживання ввечері.
Міненерго ж зробило акцент на відновленні пошкодженої генерації, міжнародній допомозі, постачанні енергообладнання, розвитку розподілених потужностей та захисті критичних вузлів. Уряд заявив про плани повернути частину пошкоджених потужностей у роботу та будувати нову генерацію ближче до споживача.
Співрозмовниця УНН Дар’я Орлова вважає, що для зменшення навантаження потрібні системні рішення щодо тарифів і лічильників. Йдеться про стимули, які б мотивували споживачів менше використовувати електроенергію саме у пікові години.
Я би говорила про перехід, можливо, навіть до трьохзонних лічильників: вночі електроенергія дешевша, вдень вона така ж, як і по тарифу, а в пікові години, це ранковий і вечірній пік, вона з якимось коефіцієнтом дорожча. І ця грошова історія більше стимулює людей економити електроенергію в пікові години
– сказала вона.
Водночас аналітикиня підкреслила, що швидко таку реформу реалізувати неможливо.
Це вже потребує реформаторського підходу, і за один-два дні це не зробиш, усім лічильники не зміниш. Тому тут просто заклики до населення, що важливо споживати електроенергію в пікові години менше, не вмикати всі прилади одразу. Це класична історія, вона стосується всіх годин
– зазначила Орлова.
Олег Попенко, зі свого боку, вважає, що плани держави слід оцінювати з урахуванням реальних обмежень. Відновити блок чи підстанцію на папері легше, ніж повернути його у стабільну роботу під загрозою нових ударів. Крім того, ключовим питанням залишається доставка електроенергії до кінцевого споживача.
Проблем вистачає. Але ми бачимо позитивний рух в окремих напрямках і бачимо його відсутність в інших
– підсумував експерт.
Нагадаємо
Раніше УНН писав про те, що через атаки РФ та ремонти АЕС влітку очікується дефіцит енергії до 2,4 ГВт. За умов спеки та нових руйнувань нестача потужності може сягнути 40%.
За матеріалами: unn.ua