пл. Івана Франка, 3
Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка
13 травня 2026 – 14 травня 2026, 18:00
(044) 279-59-91, 279-59-21
50 – 3000 грн. 
Важкі часи вивільняють на волю найжахливіших духів людського єства. В момент, коли змагання за принципи гуманізму зазнає постійних невдач, вразлива оболонка людяності в людині руйнується, а ненаситний хижак загарбницької безглуздої війни клацає з пітьми кривавою пащею на тіло європейських цінностей, ми звертаємо погляд до найбільш моторошного тексту.
Щоб осягнути пітьму – потрібно стати пітьмою. І театр для цього – вдале місце. Тому саме зараз, знаходячись на передовій європейської цивілізації, ми починаємо вдивлятися у безодню зла крізь перспективу історії знелюднення шотландського короля – узурпатора престолу. Заглиблення в механізм виникнення тиранії та спостереження за процесами політичних інтриг, що створюють тиранів, порушує багато питань щодо цінності та здатності гуманістичних ідеалів – основи ціннісного стрижня європейської цивілізації.
“Макбет” – це розповідь про грандіозну трансформацію з шляхетного лицаря на тирана – узурпатора трону. Навіть найдостойніші люди не мають захисту від згубного впливу влади необмеженою силою закону. Оповідь про дегуманізацію Макбета починається з перемоги, де прославлений благородний воєначальник під дією навіювання зловісних сил робить крок у безповоротність.
Що зараз пекельного у житті особистості? У яких обличчях постають демони та чаклунки перед людиною цифрового світу? У своїй інтерпретації демонічного у побуті сучасної людини ми відмовляємося від образів, запропонованих Шекспіром – демони сьогодення живуть у цифрі, у засобах масової інформації, гібридній війні. Демонічний світ дає про себе знати у маніпуляціях і тиску шляхом формування суспільної думки у соціальних мережах, на телебаченні тощо.
Цифрова реальність – глобальна. Тут немає де сховатися, неможливо уникнути жорстокого бомбардування інформаційними повідомленнями особистого життя людини. Цифрове суспільство опинилося у безперервному символічному просторі – безмежному та всеосяжному. Далеко не кожен тут має захист від маніпуляцій і згубних впливів атак гібридної війни – може розрізнити правдивий факт від фейку, сформувати об’єктивне ставлення до тих чи інших подій. Натомість маніпуляцій тут вдосталь. Саме тому давні шекспірівські відьми-віщунки, що пророкують Макбету сходження на престол, у нас деперсоніфікуються та набувають рис всевидючих роботизованих істот. Ці істоти, подібно до “Ока Саурона”, безперервно присутні в дійсності героїв і наділені безмежною владою, впливають на вчинки та формують їх світогляд.
Макбет Шекспіра був людиною свого часу, який став на перетині язичницьких і християнських цінностей – особистістю із сильною волею до самоствердження будь-якою ціною, але вже має сформоване розуміння неминучої відплати за вчинене зло. Саме це роздвоєння у свідомості Макбета доводить його до безумства.
Історична дійсність сьогодення так само перебуває в епіцентрі масштабного ціннісного розлому, що виник між демократичним світом і тираніями, що здіймають голову. Як нам, як соціуму, вистояти та увійти у світ після перемоги з надійним захистом проти інформаційних маніпуляцій? Як лідеру утримувати владу, не перетворюючись на тирана? Ці та багато інших запитань ми ставимо перед собою в театрі та ширше в надії стати більш досвідченими та розбірливими та зрілим суспільством.
Сто років тому, 1924 року, видатний український театральний режисер-авангардист Лесь Курбас втілює першу велику постановку трагедії Вільяма Шекспіра “Макбет” у театрі “Березіль”. Сьогодні ми продовжуємо цей рух до пізнання людини політичної у театрі.
Використано переклад Бориса Тена та Юрія Корецького.