вул. Б. Хмельницького, 5
Театр драми ім. Лесі Українки
19 лютого 2026 – 20 лютого 2026, 18:00
(044) 234-42-23
150 – 1500 грн. 
За мотивами повісті Ольги Кобилянської
Пилюка повернеться в грунт, звідки взялася, а дух життя повернеться до Творця, звідки був узятий
Екклезіаст 12:7-14
Що значить земля для кожного з нас?
З’явлення на світ, початкові кроки, дотик мами, затишок, любов, відкриття нових горизонтів, формування сім’ї. І ось несподівано, згідно з вічним законом історії людства, з’являється той, хто прагне забрати землю. А разом з нею – існування та його сутність…
Земля – це пристрасть, через яку виникають війни, але вона також годує людський рід, визначає людську ідентичність. Ми – ніщо без своєї землі, бо ми і є саме цим корінням Ґрунт.
Об’єднане спільним геном, вимовлене одним складом – слово «земля українською та žẽmė литовською» – надихнуло поєднання двох задумів. Вистава «Žẽmė» українського режисера Івана Уривського, здійснена на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Національному Каунаському драматичному театрі, та прем’єра «Землі» Івана на рідній землі – у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки, як діалог.
Ольга Кобилянська, «зірка українського модернізму», навмисно обрала назвою свого найважливішого твору коротке та водночас безмежне слово ЗЕМЛЯ, передбачивши глобальну катастрофу – Першу світову війну.
Ця історія могла трапитися будь-де і з кожним, оскільки природа людини не дуже змінилася з моменту її створення. І ми, що живемо у третьому тисячолітті, усвідомлюємо, що в кожному з нас закладені зачатки добра і водночас – зла та ненависті. Однак, які сходи вони дадуть – залежить від нашого вибору.
«…25-річний син селянина Костянтина Жижіяна з Димки, в окрузі Серецьким, був у 1891 р. забраний до війська, в 41 полк піхоти. Після дворічної взірцевої служби звільнили його цьогорічної осені у велику радість старого батька. Проте батьківська втіха не тривала довго: 12 с. м. поїхав батько до Чернівців, а тим часом вдома застрелив йому хтось сина». Стислі рядки кримінальної хроніки з газети «Буковина» за 23 листопада 1894 року про те, що сталося в селі, яке знала і любила Кобилянська, у родині, з якою вона була особисто знайома. Убили людину, матір та батька – сина, і пішла селом похмура звістка, що вбивця – рідний брат…
Іван Урівський: «Історія однієї сім’ї як мініатюрна модель Всесвіту. Родинні конфлікти, трагедії, зрада і кохання – вічні, адже супроводжують людство з початку його існування. Поняття «земля» містить безліч значень, і наше бачення – лише одна із можливих інтерпретацій».
16+ Тривалість: 1 год. 30 хв.
Режисер-постановник та музичне оформлення Іван УРІВСЬКИЙ
Художник-постановник – Петро БОГОМАЗОВ
Художниця по костюмах – Тетяна ОВСІЙЧУК
Звукорежисер – Алла МУРАВСЬКА
Художник з освітлення – Ігор ГОЛОВАЧОВ
Помічники режисера – Сергій ЛИТВИН, Катерина ЛЕСІК
Суфлерка – Лілія ПАСЬ
Автор ідеї проекту – Оксана НЕМЧУК
Дійові особи та виконавці:
Мати – Олександра Єна, Олена Стефанська
Батько – Сергій Детюк, Анатолій Ященко Сава – Владислав Мелешко, Олександр Рудинський Михайло – Андрій Коваленко, Олександр Крючков
Paxipa – Марія Рудинська, Ольга Узун
Ганна – Марічка Хоменко, Катерина Школа