“Ми пережили цю зиму, найбільш важку за всі роки війни”, — повідомив Зеленський під час свого дебютного весняного звернення до українців. Згідно з словами президента, цієї пори року Україна зазнала атак з боку понад 700 російських ракет, особливе значення серед яких мала балістика.
Конкретно балістичні удари на Київ призвели до найбільш відчутних руйнувань на ТЕЦ. Через них на початку січня, у період морозів у понад -20°C, без обігріву залишилася половина багатоповерхівок столиці. І дотепер без теплопостачання перебувають понад 1100 будівель — зокрема тих, що опалювалися Дарницькою ТЕЦ. Повернути їм подачу тепла до завершення поточного опалювального сезону нереально, запевняють у владі. Проблему потрібно вирішити до прийдешнього опалювального сезону, але єдиного розуміння, як гарантувати стабільну роботу енергосистеми Києва в умовах російських атак, немає.
Суспільне дізнавалося, чи зможе Україна відновити обігрів у столиці до наступної зими та які пріоритети в підготовці визначає для себе держава.
Результати зими
Система опалення в Києві влаштована нерівномірно. На лівому березі столиці основні центри підігріву води, тобто теплоносія в радіаторах домівок, – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), ТЕЦ-6 на Троєщині, а також завод з термічної обробки відходів "Енергія". На правому березі — ТЕЦ-5 та біля 150 котелень. Загалом, згідно з даними на 2020 рік у Києві майже 95% будинків залежать від централізованого обігріву.
Власне через централізацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалося залишити частину її жителів без обігріву до кінця зими. Насамперед йдеться про будинки, які залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, з 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев’ять повітряних атак, в процесі яких застосувала 13 ракет. З них п’ять влучили в ніч на 3 лютого.
Внаслідок пошкодження Дарницької ТЕЦ 1129 житлових будівель залишилися без опалення та електропостачання — це понад 300 тисяч споживачів. Зруйнування ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були меншими, налагодити їх функціонування вдалося в середині лютого.
Однією з ключових проблем цьогорічного опалювального сезону, окрім, безпосередньо, російських атак, стала рекордно холодна зима, вважає керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас ушкодження ТЕЦ у Києві були й у попередні роки. Проте тоді ми існували в умовах значно теплішої зими, не було потреби щоразу зливати воду”, — говорить він.
Морози ж ускладнювали ремонтні роботи й робили їх більш тривалими. Зокрема, у деяких будинках столиці траплялися прориви труб, що збільшувало термін ремонту.
Жінка заходить до намету рятувальників у морозний день, встановленого для тих, чиї будинки залишилися без електрики чи опалення, Київ, 18 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Що конкретно необхідно полагодити
Наразі найтяжчою залишається ситуація в Дарницькому та Дніпровському районах, де обігрів забезпечувала ТЕЦ-4. За даними на кінець лютого керуюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції тривають роботи з розбирання завалів та розчищення пошкоджених ділянок. А також одночасно “проводиться ремонт і заміна окремих вузлів та систем, а ще посилення інженерної та технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, ремонт станції “здійснюється за рахунок ресурсів підприємства та допомоги акціонера”, зазначають у компанії-власниці. І додають, що фінансової підтримки від міської влади Києва чи інших державних інституцій не було.
Чи може перешкоджати відновленню Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності? Про це запитали народні депутати у міністра енергетики Дениса Шмигаля під час його відвідування парламентського комітету. Згідно з словами міністра, це складнощів не створює.
План відновлення ТЕЦ, за словами міністра, полягає у застосуванні обладнання з ТЕЦ у Каунасі та Ризі. Для цього представники держави їздили до Литви та Латвії. “В ці дві поїздки ми знайшли вузли і обладнання, яке потрібно сюди привезти та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення впродовж літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — повідомив Шмигаль.
Також у Києві планують демонтувати обладнання з непрацюючої ТЕЦ-2 і встановити його на пошкоджених об’єктах.
Енергетик ремонтує секції Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкодженої внаслідок російських авіаударів, Київ, 4 лютого 2026 року. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України призвели до відключення світла, опалення та водопостачання у декількох районах Києва. Getty Images/AFP/Roman Pilipey
Чи необхідна децентралізація
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці написав, що без незалежної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може замерзнути.
“Навіть якщо влити мільярди гривень чи, можливо, навіть доларів у ремонт зруйнованих ТЕЦ — країна-агресор буде туди цілити. І знову зупиниться тепло. Вихід один — десятки й сотні невеликих об’єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз забезпечують теплом. Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його думку, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно побудувати 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Погоджується з Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Однак вважає, що краще йти двома шляхами: відновленням наявних ТЕЦ та будівництвом нових котелень.
“Ми, можливо, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її захистити ж неможливо. Росіяни знову направлять пʼять балістичних ракет і сотню дронів — і все, жодна ППО не захистить. Знову ризикувати так не можна, — каже Суспільному Омельченко. — Тому потрібно йти паралельним курсом і будувати децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також варто розглядати варіанти термомодернізації будинків, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових насосів.
Польова кухня та намети для обігріву, розгорнуті підрозділами ДСНС у Деснянському районі Києва, який залишився без опалення після пошкодження ТЕЦ-6, 27 січня 2026 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Іншої думки директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оголошений Шмигалем план дій уряду. Згідно з словами Харченка, зробити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реальний шлях для забезпечення обігріву в столиці наступної зими — відновлення наявних потужностей. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої відшукали майже ідентичну станцію в країнах Балтії, вимагатиме і фінансування, і адаптації обладнання.
“Навіть за дуже попередніми оцінками робіт по Дарницькій ТЕЦ йдеться про приблизно 100 мільйонів євро. І паралельно необхідно будувати максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — говорить він. — Також є дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) відбулося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити іноді проблема. А потім це обладнання необхідно ще й поставити на місце. Тож це дуже непросте інженерне завдання”.
Для створення мережі децентралізованого обігріву потрібно більше часу, говорить Харченко. Для декількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, для прикладу, для Троєщини потрібен буде газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж говорив і міський голова Києва Віталій Кличко, коли заявляв, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сперечаються
Згодом Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому визначили, що для проходження зими Україна має залучити близько 5 мільярдів євро. Головними пунктами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До настання зими ці установки мають додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла й водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання в столиці, на даний момент невідомо, адже Київ свого плану, який би задовольнив РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму”, — повідомив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі захищав поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — звичайно, потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагатимуть”, — написав Кличко.
За словами Зеленського, через тиждень Київ має презентувати вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може долучитися радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр із відновлення Олександр Кубраков.