Як працює Банк грудного молока в столичному Перинатальному центрі

У Києві функціонує молочний банк. Добровільно надане грудне молоко проходить ретельний контроль та термообробку.

Сучасні дослідження підтверджують, що грудне молоко – це не просто харчування, а комплексна система, що адаптується до потреб немовляти. Фахівці наполегливо рекомендують виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя дитини. Однак, бувають випадки, коли мати не має молока або його кількість є недостатньою. У подібних ситуаціях пріоритет надається донорському молоку. Для збору та зберігання такого цінного продукту існують спеціалізовані банки. Один з таких закладів діє і в Києві, а деталі його роботи висвітлені у цьому матеріалі УНН. 

Користь грудного молока 

Насамперед, воно є джерелом антитіл та біологічних факторів.

Грудне молоко містить секреторний IgA, лактоферин, лізоцим, олігосахариди (HMOs), живі імунні клітини та цитокіни – вони нейтралізують патогени, перешкоджають їхньому прикріпленню до слизових оболонок та зменшують запалення

– Анна Осіпова, керівник молочного банку при столичному Перинатальному центрі, лікар-неонатолог. 

Крім того, грудне молоко містить корисні біфідобактерії, які сприяють формуванню здорового мікробіому кишечника, що є критично важливим для імунної системи.

“Це призводить до зниження частоти інфекційних захворювань: діти, які харчуються грудним молоком, рідше страждають від діареї, отитів та інфекцій нижніх дихальних шляхів. У недоношених немовлят значно зменшується ризик розвитку некротизуючого ентероколіту. Такі діти також краще реагують на вакцинацію, демонструючи вищі рівні антитіл після щеплень”, – пояснює Осіпова. 

Грудне вигодовування має і довгострокові позитивні ефекти: зниження ймовірності госпіталізацій через інфекції протягом першого року життя, а також потенційне зменшення ризику розвитку астми, алергій та ожиріння. При цьому спостерігається залежність від “дози” – триваліше та виключне грудне вигодовування протягом перших шести місяців посилює захисні властивості.

Найвищу захисну дію має власне материнське молоко, оскільки деякі біологічні компоненти можуть втрачатися під час пастеризації донорського молока. Проте, воно залишається першочерговою альтернативою за відсутності власного молока.

Організація роботи Банку грудного молока у Києві 

Перші молочні банки з’явилися у світі на початку ХХ століття; один з перших був заснований у Відні у 1909 році. В Україні ж перший Банк грудного молока був відкритий 1 березня 2019 року на базі Перинатального центру міста Києва. Його створення стало знаковою подією для системи охорони здоров’я країни, адже до цього подібні спеціалізовані заклади в Україні не існували.

Цей банк продовжує свою діяльність і донині, не припиняючи роботу навіть під час війни та відключень електроенергії. 

“У Перинатальному центрі міста Києва функціонують чотири відділення реанімації для новонароджених, і забезпечення пацієнтів цих відділень молоком є одним із головних пріоритетів для Банку молока. Однак, залежно від наявних запасів на момент звернення, за умови їх надлишку, Банк може забезпечувати молоком дітей поза межами наших стаціонарних відділень”, – зазначає Анна Осіпова. 

Основною місією банку є надання донорського грудного молока наступним категоріям немовлят: передчасно народженим дітям; немовлятам з критично низькою вагою тіла; здоровим доношеним дітям, чиї матері тимчасово не можуть годувати грудьми з медичних причин.

Особлива важливість донорського молока спостерігається для недоношених немовлят. 

“Травна система передчасно народжених дітей є незрілою, тому вони значно гірше переносять штучне харчування порівняно з грудним молоком. У таких немовлят ще недостатньо розвинені ферментні системи кишечника, захисний слизовий бар’єр та імунні механізми. Це робить штучні суміші потенційним фактором ризику серйозних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту. Найбільш небезпечним серед них є некротичний ентероколіт – серйозне захворювання, що характеризується запаленням та пошкодженням кишкової стінки”, – пояснює Осіпова. 

Використання донорського грудного молока, окрім зменшення ризику розвитку некротичного ентероколіту, сприяє кращій переносимості ентерального харчування; прискоренню досягнення повного обсягу годування; зниженню частоти інфекційних ускладнень; скороченню періоду перебування деяких дітей у відділенні інтенсивної терапії. 

“Тому можна впевнено стверджувати, що поява Банку грудного молока в Києві відкрила можливості для застосування методу харчування, ефективність якого вже доведена світовою практикою”, – підкреслює Осіпова. 

Донорське грудне молоко надається немовлятам за наявності відповідних показань на безоплатній основі. Банк допомагає у вигодовуванні приблизно 80 немовлят щомісяця. 

Якість молока в Банку контролюється з особливою ретельністю: кожна партія проходить бактеріологічний посів. У випадку виявлення невідповідності стандартам – партія бракується.

“Ми також аналізуємо кожну партію молока на вміст жирів, білків та вуглеводів, а також калорійність. Від складу залежить, до якого відділення буде направлено молоко”, – пояснює керівник Банку молока.

До маленьких пацієнтів молоко надходить лише після лабораторної перевірки та обов’язкової термічної обробки. Усе донорське молоко піддається пастеризації.

Як правило, донорка збирає молоко вдома. При температурі 2-4°C молоко зберігається не довше 24 годин. Транспортування молока до Перинатального центру здійснюється виключно у замороженому стані – вдома його можна заморозити при температурі -18°C. Вимоги до транспортування не обмежуються цим: молоко не повинно розморожуватися; його слід перевозити у спеціальній ізотермічній тарі із застосуванням охолоджувальних елементів. У транспортуванні може допомогти кур’єр Банку, але ця послуга доступна лише в межах столиці.  

У Банку молоко проходить обов’язкову пастеризацію. Цей процес має свої особливості – застосовується метод Холдера, який передбачає тривалу низькотемпературну пастеризацію.

Спочатку зразки розморожуються у холодильнику, потім їх нагрівають протягом 30 хвилин при температурі 62.5°C, яка ретельно контролюється. Після цього молоко швидко охолоджують до ≤4°C, а потім заморожують. Усі зразки перевіряються, і партії з бактеріальним ростом після пастеризації утилізуються. Пастеризовані, перевірені та марковані зразки зберігаються у замороженому вигляді при температурі ≤–18/–20°C.

Достатньо лише наявності молока – як відбувається відбір донорів 

Потенційною доноркою грудного молока може стати здорова жінка, яка годує та має надлишок молока. Донорство неможливе для жінок, які палять (включно з вейпами), вживають наркотики або алкоголь. Також існують обмеження щодо споживання кофеїну – зазвичай не більше 300 мг на добу.

Абсолютні медичні протипоказання:

• інфекційні ризики: ВІЛ, гепатити B/C, сифіліс;
• нещодавнє нанесення татуювань/пірсингу;
• переливання крові/трансплантація протягом останніх 12 місяців;
• прийом протипоказаних медикаментів (хіміотерапія, ізотретиноїн, радіоактивний йод тощо).

Жінки обов’язково складають лабораторні аналізи для виявлення інфекційних ризиків, а також проходять консультацію зі спеціалістом щодо загального стану здоров’я, перебігу вагітності та пологів, прийому лікарських засобів та біологічно активних добавок, харчування та інших факторів, що можуть мати вплив.

Як зазначає директорка Банку Анна Осіпова, протягом останніх років спостерігається зростання кількості жінок, які бажають стати донорками молока.

“На жаль, іноді жінки відмовляються від донорства через логістичні складнощі з доставкою зразків. Багатьох також турбує необхідність здавати аналізи крові та питання конфіденційності. Аналізи крові для наших донорок проводяться безкоштовно, проте сама процедура іноді викликає стрес”, – пояснює Осіпова. 

Трапляються випадки, коли жінки відмовляються від допомоги у вигодовуванні або від донорського молока. Проте при Перинатальному центрі працюють консультанти, які допомагають прийняти найкраще рішення для дитини, а за потреби та можливості – налагоджують власне грудне вигодовування. 

Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua