Першими з тонучого корабля тікають щури: чому онколог пішла з клініки Odrex одразу після смерті пацієнта
Онколог Марина Білоцерковська пішла з клініки Odrex після смерті бізнесмена Аднана Ківана, намагаючись врятувати власну репутацію. Справу супроводжують затягування судових засідань через відсутність адвоката.
Стара приказка свідчить: першими з корабля, що йде на дно, тікають щури. І хоча цей вислів давно став метафорою, історія колишньої лікарки одеської клініки Odrex Марини Білоцерковської дедалі більше нагадує саме такий сценарій, зазначає УНН.
Лікарка-онколог Марина Білоцерковська разом із завідувачем хірургічного відділення клініки “Одрекс” Віталієм Русаковим звинувачуються у неналежному виконанні професійних обов’язків медичним працівником, що могло призвести до тяжких наслідків для пацієнта та смерті бізнесмена Аднана Ківана. Проте ще до того, як справа почала набувати розголосу, лікарка залишила клініку.
Формально це можна пояснити будь-якими причинами – від професійного вигорання до кар’єрних амбіцій. Проте збіг обставин виглядає надто показовим. Білоцерковська припинила працювати в Odrex одразу після смерті пацієнта. Очевидно, лікарка усвідомила, що більше приховувати проблеми всередині клініки вже не вдасться. Адже розслідування кримінального провадження передбачає перевірки не лише конкретних дій лікарів, а й внутрішніх процесів у самому медичному закладі.
Зокрема, почали виникати запитання щодо якості медичної допомоги, дотримання протоколів лікування, ведення документації та загальної культури відповідальності в Odrex. І, як показали подальші події, ці побоювання були цілком обґрунтованими.
Смерть пацієнта відкрила скриньку Пандори
Хоча в Odrex і намагалися представити смерть пацієнта як окремий трагічний випадок, після того, як справа стала публічною, почали з’являтися інші пацієнти та родичі померлих, які розповідали про власний досвід лікування в приватній клініці.
Одна з найбільш резонансних історій належить Світлані Гук. За її словами, чоловік потрапив до клініки для проведення малоінвазивної операції, однак замість цього йому провели значно складніше хірургічне втручання. Після операції почалися важкі ускладнення, а родина опинилася перед необхідністю щодня сплачувати величезні суми за лікування.
Жінка стверджує, що рахунки за перебування в клініці сягали десятків тисяч гривень на добу, при цьому стан її чоловіка лише погіршувався. Найбільше суспільство вразила розповідь про те, що після смерті пацієнта представники медичного закладу нібито вимагали у неї документи на квартиру для погашення накопиченої заборгованості.
Але історія Гук виявилася далеко не єдиною. У документальному фільмі “Осине гніздо” інші родичі пацієнтів також розповідали про можливі лікарські помилки, фінансовий тиск, проблеми з медичною документацією та обставини лікування, які викликали у них серйозні запитання.
Наприклад, ще один випадок стосується батька співзасновниці громадського руху StopOdrex Христини Тоткайло. За її словами, після встановлення онкологічного діагнозу родина звернулася до лікарні “Феофанія”, де консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія на цьому етапі є надто ризикованою і не повинна проводитися до радикального хірургічного втручання. Втім, як стверджує Христина, присутній на консиліумі хірург Ігор Білоцерковський запропонував звернутися в одеську клініку Odrex, де лікуванням пацієнта може зайнятися його дружина – онколог Марина Білоцерковська. Доньці пообіцяли шанс зберегти голос та гортань батька, тому вона вирішила погодитися на лікування в одеській приватній клініці.
За словами Христини Тоткайло, в Odrex її батькові призначили курс агресивної хіміотерапії та встановили гастростому, яка потребувала постійного медичного нагляду. Родина неодноразово звертала увагу лікарів на необхідність догляду за системою, однак, як стверджує Тоткайло, належної реакції не було.
Після повернення до Києва стан її батька різко погіршився: почалися важкі ускладнення, виникли проблеми з нирками та слизовими оболонками. За лікування родина сплатила понад 250 тисяч гривень, проте врятувати чоловіка, на жаль, не вдалося.
Отже, стало очевидним, що історія Odrex вийшла далеко за межі одного кримінального провадження.
Репутаційний корабель почав набирати воду
Для будь-якого лікаря, який працював усередині системи, поява подібних історій означала б серйозні репутаційні ризики. Особливо для тих, хто безпосередньо фігурує у кримінальному провадженні.
З кожним новим свідченням, кожною новою публікацією та кожним новим судовим засіданням ризик того, що суспільство почне ставити незручні питання вже не лише окремим лікарям, а всій клініці, стає дедалі вищим.
Обвинувачений хірург Віталій Русаков, очевидно, вирішив монетизувати цю історію і завів блог у своїх соцмережах, де активно висвітлює всі події, свою діяльність і навіть намагається піаритися на справі щодо смерті пацієнта.
Однак Білоцерковська пішла іншим шляхом і спробувала дистанціюватися від проблем в Odrex. Адже, залишаючись лікаркою одеської клініки, вона неминуче асоціювалася б з усіма скаргами та наріканнями інших пацієнтів.
Своїм звільненням онколог, очевидно, хотіла створити враження, що вона більше не має стосунку до медичного закладу та його внутрішніх процесів. Іншими словами – вчасно залишити корабель, поки він остаточно не пішов на дно під вагою накопичених проблем.
А суд і досі затягується
Парадокс полягає в тому, що, попри звільнення з клініки, Білоцерковська залишається однією з лікарів, обвинувачених у медичній недбалості, що могла спричинити смерть пацієнта. І поки суспільство очікує розгляду справи по суті, процес продовжує супроводжуватися спробами його затягування. До речі, саме через відсутність захисниці Білоцерковської суд вже місяць не може перейти до розгляду справи по суті і змушений відкладати судові засідання.
На думку юристів, опитаних УНН, сторона захисту у цій справі вдається до тактики свідомого затягування судового розгляду для того, щоб у підсумку справа була закрита через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Адвокати часто вдаються до такої стратегії, коли у них закінчуються аргументи для спростування обвинувачень у суді.
Проте час не здатен стерти запит суспільства на справедливість. Навпаки, кожне нове відкладення лише підсилює підозри, що сторона захисту намагається виграти не правду, а час.
І чим більше фактів виходить у публічну площину, тим більше запитань виникає щодо того, чи не усвідомила Марина Білоцерковська однією з перших, що смерть Аднана Ківана стане початком процесу, який відкриє суспільству значно більше, ніж один трагічний випадок.
Дізнатися більше на: unn.ua