“Синя” лінія метрополітену як явний індикатор проблем. Чи з’ясуємо ми причину та термін відновлювальних робіт? 23.01.2024 12:00 Укрінформ Майже два місяці минуло з моменту припинення руху по тунелю між станціями "Деміївською" та "Либідською”. Проте дискусії щодо першопричин і тривалості відновлення не вщухають.
Аварійна обстановка в тунелі на “синій” лінії київського метрополітену зумовила не тільки припинення курсування на певній ділянці, але й транспортний затор. Ганна Д., яка проживає на цій лінії, як і Ірина Ч., вже звикли до нової-старої кінцевої станції “Либідська”. Обидві респондентки оселилися в Голосіївському районі ще до появи нової гілки метро. Відповідно, адаптація і розробка нових шляхів від “Либідської” до їхніх домівок не стали для них значною проблемою. Ба більше – обидві співрозмовниці відзначають, що наземний громадський транспорт курсує досить часто “як гуси – один за одним”, і навіть у “години пік” можна сісти у другий-третій автобус, якщо не поспішаєш. Питанням, яке турбує обох співрозмовниць, є зупинка транспорту під час повітряної тривоги – про це попереджали аналітики і раніше.
Проте два питання й досі чекають на відповідь – причина закриття “Деміївської” та термін, на який припинено роботу метро на цій гілці. Не дивно, що подія такого масштабу та терміновість закриття породили безліч різних версій щодо причин затоплення. Які з них підтримують експерти і чому – читайте у матеріалі Укрінформу.
Які очікуються наступні ремонти?
Кирило Степанець, києвознавець, дослідник малих річок Києва та дигер. Фото з архіву Кирила Степанця
Несподівана зупинка руху на цьому напрямку підняла загальне питання про стан комунікацій київської підземної та наземної частини метрополітену. Про підтоплення інших станцій, зокрема “Вирлиці”, “Голосіївської”, “Почайної” та “Тараса Шевченка”, заговорили одразу. Наявність води в тунелях на станціях метро “Олімпійська”, “Академмістечко” стривожила городян і знову викликала хвилю припущень про “все пропало”. Однак фахівці, які працюють у цій сфері, підкреслюють, що вода в тунелі – це закономірно. Кирило Степанець, києвознавець, дослідник малих річок Києва та дигер, зазначає: “Вода і підземелля – це нерозривні поняття. Для цього застосовують спеціальні дренажні канали, які проходять в тунелях, і від яких у місцях, де накопичується вода, є дренажні перекачування: насоси, які відводять надмірну воду в систему міської каналізації. Сказати, що у нас в метро все погано, я б не сказав».
Так само заспокоює і Олександр Сергієнко, інженер, керівник науково-дослідного центру “Інститут міста”, кажучи, що це зношення матеріалів, які з плином часу втрачають свої властивості. “Вода – це природний стан підземних споруд”, – підкреслює фахівець.
Віктор Брагінський, директор КП “Київський метрополітен”.
Директор КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський у розмові з “LB” нещодавно також роз’яснив і дещо іронічно зауважив, що дивно, що вода є у водозбірних лотках. Насправді це також звичайний процес, і система водовідведення справляється з цими проблемами…
Оновлення потребують і мостові переправи, про стан яких у метрополітені обізнані та вважають їх придатними для руху. "Елементи конструкції естакади метро через річку Дніпро, які перебувають у віданні КП "Київський метрополітен", знаходяться в задовільному технічному та робочому стані", – повідомив керівник Київського метрополітену. Хоча під час обстеження у 2018 році стан мосту Метро оцінили у 4 бали за п’ятибальною шкалою оцінки аварійності.
Фото Жеки Котенка, Укрінформ
Однак запевнення керівника підземки щодо контрольованої ситуації поки що перекриваються новими викликами, з якими доводиться мати справу в плановому та непередбаченому режимах. Особливо вони створюють незручності для Оболонсько-Теремківської лінії.
“Синя” лінія, з шатлами…
Питання поточних відновлень залишається невирішеним, оскільки розуміння потреб метрополітену та погляди фахівців часто не збігаються. І це теж нормально. Наприклад, інформація про можливе закриття тунелю на тій самій “синій” лінії між станціями метро “Тараса Шевченка” та “Почайна” знову спровокувала чергову дискусію серед експертів і жителів.
Віктор Брагінський запевняє: “Від “Героїв Дніпра” до станції “Почайна” тунелі міцні, просідання відсутнє. Там під час будівництва “Дрімтауну” було вжито заходів безпеки з гідроізоляції та зміцнення тунелів, тому ситуація абсолютно стабільна“.