
У соціальних мережах стає дедалі більше роликів, в яких люди розмірковують про буття в паралельних реальностях: у них вони згадують важливі етапи життя і говорять про певних квантових клонів. З’ясовуємо, хто такі квантові двійники і наскільки правдива теорія про паралельні світи.
Хто такі квантові двійники і чому про них всі говорять
У соцмережах набувають популярності ролики, присвячені долі квантових двійників: люди розповідають про ключові моменти свого буття, які могли мати інші шляхи розвитку подій.
В основі тренду лежить спрощена ідея мультивсесвітів, відповідно до якої у Всесвіту є велика кількість паралельних світів, де живуть наші квантові клони: щоразу, коли людина робить важливий вибір або опиняється в ситуації, де балансує на межі життя і смерті, з’являється «паралельний світ», в якому події відбуваються по-іншому.
Спершу відео знімали про трагічні або складні життєві обставини — хвороби, розлучення і аварії. Згодом люди почали робити більш позитивні відео: про квантових двійників, які живуть краще або цікавіше за своїх оригіналів. Наприклад, спочатку дочитують книги і лише потім купують нові або повертаються зі столиць до рідних міст, щоб більше часу проводити з рідними.
Дехто навіть жартує з тренду, знімаючи комічні відео про своїх клонів: «Мій квантовий двійник помер від сміху на англійській у 8-му класі».
У чому полягає суть гіпотези квантових двійників з погляду сучасної фізики
Відповідно до гіпотези про квантових двійників, Всесвіт, в якому ми існуємо, може бути не єдиним — існує безмежна кількість всесвітів, і всі вони об’єднані в мультивсесвіт — альтернативний світ, абсолютно ідентичний тому, в якому ми існуємо. Теорія мультивсесвіту не є єдиною та злагодженою концепцією: це декілька незалежних наукових гіпотез, які сходяться в одному твердженні — наш Всесвіт не єдиний.
Витоки теорії мультивсесвіту часто пов’язують з інтерпретацією квантової механіки Г’ю Еверетта: «Кожна квантова подія, яка має декілька можливих результатів, призводить до "розгалуження" реальності, в результаті чого з’являються нові всесвіти». Таким чином, історія не є прямолінійною, а є безкінечно розгалуженим деревом, де одночасно існують всі можливі варіанти розвитку подій.
Ще одне важливе джерело ідеї мультивсесвіту — гіпотеза про інфляційну модель Всесвіту. Це сучасна і загальновизнана теорія в космології, яка описує найперший, надзвичайно короткий етап існування нашого Всесвіту — відразу після Великого вибуху. За мізерно малий час Всесвіт розширився до величезних розмірів — це могло призвести до утворення «бульбашок» або окремих всесвітів всередині більш великої космічної структури.
Третю версію появи мультивсесвіту пропонує теорія струн. Ми звикли, що у Всесвіті, який ми знаємо, існує чотири виміри — час і ще три, пов’язані з простором. Але теорія струн передбачає, що вимірів насправді може бути більше. Відповідно до деяких варіантів цієї теорії, додаткові виміри можуть бути «згорнуті» різними способами, і кожен тип «згортки» визначає закони фізики в даному всесвіті. Виходить, що наш Всесвіт з його конкретними константами — лише один з великої кількості можливих варіантів у так званому струнному ландшафті.
Всі моделі появи мультивсесвіту виводять ідею множинності всесвітів не з філософських висновків, а з сучасних фізичних теорій, що намагаються описати фундаментальні закони світобудови. Це робить гіпотезу мультивсесвіту серйозним об’єктом дослідження в теоретичній фізиці та космології.
Чому теорію мультивсесвітів багато хто критикує
Основний аргумент вчених, які критикують теорію, — її принципова неможливість перевірки. Якщо інші всесвіти непомітні і не взаємодіють з нашим, чи можливо взагалі вважати таку теорію науковою?
Крім того, є й етичні аспекти ймовірності існування паралельних реальностей. Теорія мультивсесвіту змінює сприйняття випадковості та вибору: якщо кожне рішення, яке ми не ухвалюємо в цій реальності, реалізується десь ще, то постає питання, чи є ми унікальними істотами або лише однією версією з незліченної кількості можливих.
Проте, незважаючи на те що докази існування мультивсесвіту залишаються гіпотетичними, сама теорія продовжує стимулювати розвиток теоретичної фізики, змушуючи вчених переглядати найфундаментальніші поняття: час, простір, реальність. Майбутні відкриття в галузі квантової гравітації, космології та фізики високих енергій, можливо, одного дня дадуть відповідь на питання про існування мультивсесвітів.
Поділитися
