Протягом багатьох років наука стверджувала: із збільшенням нагрівання планети, лісові ґрунти інтенсивніше виділятимуть азот в атмосферу. Начебто, парниковий ефект зросте, дерева залишаться без необхідних поживних речовин і ми всі рано чи пізно задихнемося в цій сумній картині. Це виглядало обґрунтовано, тому я навіть перестав реагувати на подібні передбачення — навіщо псувати собі вечір зайвим хвилюванням, повідомляє Ukr.Media.
Проте нещодавно я зіткнувся з публікацією в Proceedings of the National Academy of Sciences, яка спонукала мене дещо по-іншому поглянути на те, як ми взагалі розуміємо природу.
Група каліфорнійських екологів спільно з китайськими колегами віддала шість років свого життя на те, щоб перевірити цю істину на практиці. Вони влаштувалися в лісах провінції Ляонін, розмістили над деревами інфрачервоні нагрівачі, імітуючи те саме потепління на два градуси, яким нас тільки лінивий не залякує, і здійснили понад двісті тисяч вимірювань того, чим дихає земля.
З’ясувалося, що природа не бажає діяти за нашими лабораторними розрахунками.
Замість того, щоб почати активно викидати в атмосферу гази, ґрунт ніби увімкнув режим заощадження енергії. Викиди оксиду азоту знизились на 19%, а того самого закису азоту, який утворює діри в нашому кліматі — на 16%.
Один з авторів дослідження, Піт Гом’як, пояснив це так просто, що мені стало навіть трохи незручно за всю сучасну кліматологію. У теплому та комфортному середовищі лабораторії мікроби дійсно починають активно реагувати на підвищення температури й продукувати більше газу. Але на відкритому просторі спека зазвичай супроводжується посухою. Земля висихає. Мікроби просто втомлюються, сповільнюються і втрачають будь-який інтерес до того, щоб шкодити нашій атмосфері. Їм не до цього. Вони просто хочуть пити.
Звичайно, тут є своя межа. Це працює лише в тих місцевостях, де за рік випадає менше тисячі міліметрів опадів. Якщо ліс вологий, стара страшилка залишається актуальною: спека плюс вода дорівнює активні мікроби та втрата азоту. Але там, де дощів недостатньо, висока температура просто призупиняє екосистему.
Здавалося б, можна налити собі чогось міцного і випити за те, що хоч тут природа сама себе рятує. Азот залишається в землі, дерева, які є нашими основними поглиначами вуглецю, мають бути ситими та задоволеними. Але еколог Кай Хуан швидко зруйнував цей оптимізм.
Азот дійсно нікуди не зникає. Але дерева, знесилені посухою, просто не мають можливості його засвоювати. За спостереженнями, на тих ділянках, які нагрівали обігрівачами, ліс почав рости повільніше. Який сенс у тих поживних речовинах у ґрунті, якщо ти помираєш від спраги.
У цій історії немає щасливого кінця чи несподіваного скасування глобального потепління. Вона не про те, що можна розслабитися. Вона скоріше про те, як часто наші найрозумніші моделі нагадують спробу описати характер людини за її фотографією в паспорті. Ми одержимо фокусуємося на спеці, забуваючи, що без вологи будь-яка хімічна драма втрачає свою енергію.
Земля виявилася трохи складнішою за лабораторну чашку Петрі. І, можливо, це єдине, в чому ми можемо бути абсолютно впевнені.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Чи варто нам і надалі довіряти кліматичним прогнозам, якщо природа щоразу виявляється хитрішою за наші формули?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🔬 Вірю лише науці 🌿 Природа непередбачувана 🤔 Все занадто заплутано
📊 Карта думок
🔬 Вірю лише науці 0% 🌿 Природа непередбачувана 0% 🤔 Все занадто заплутано 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!