Під час інтенсивної російської атаки в ніч на 24 травня співробітники ДСНС у Київській області не припиняли керувати аварійно-рятувальними роботами та відповідати на виклики навіть після безпосереднього влучення ракети в будівлю.
Про це заявив очільник ДСНС Андрій Даник на пресконференції, повідомляє кореспондент Анна Москаль.
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
За його словами, в момент удару в споруді знаходилось близько 30 службовців чергової зміни. Перед ураженням вони перемістилися в підвальне приміщення згідно з внутрішніми протоколами безпеки.
Після вибуху частина особового складу почала ліквідувати пожежу в пошкодженій будівлі, інші — продовжили працювати з викликами та координуванням рятувальних дій.
"Тут безперервно працює зміна 24 на 7, у нас немає вихідних. Під час влучання ми мали близько 40 активних місць у Києві та більше 20 — у Київській області. Загалом це близько 60 місць. Це був підрозділ, який виконував гуманітарні завдання та координував рятувальні роботи. Жодної військової складової тут не було", — сказав Даник.
У ДСНС підтвердили, що російська ракета здійснила пряме попадання в будівлю управління. В результаті удару цілком знищено 10 пожежних машин.
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
Пошкоджена будівля ДСНС внаслідок російського удару 24 травня по Києву, 25 травня 2026 р. Cуспільне/Анна Москаль
Даник також зауважив, що після атаки роботу управління оперативно перемістили в інші місця Києва та області, тому удар не вплинув на функціонування служби.
З працівників ніхто не постраждав. Також тих, хто був на чергуванні під час атаки та продовжив роботу після удару, нагородили відзнаками.
Що відомо про масований обстріл Києва та області 24 травня 2026 року
Російські війська використали ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. У Києві внаслідок обстрілу загинули дві особи, ще 87 отримали поранення, серед яких — троє неповнолітніх.
Пошкодження цивільної та адміністративної інфраструктури зафіксували на 49 об’єктах столиці.
Найбільших руйнувань зазнав Шевченківський район, де внаслідок ракетного удару було зруйновано під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники витягли з-під завалів тіла двох загиблих жінок.
У столиці пошкоджень зазнали житлові будинки, бізнес-центри, культурні заклади та державні об’єкти. Зокрема, були пошкоджені офіс німецької медіакомпанії Deutsche Welle, редакція “Реальної газети” та студія німецького суспільного мовника ARD.
Через атаку також зазнали пошкоджень будівля Національного банку України та будівля Кабінету міністрів. У Міністерстві закордонних справ повідомляли про пошкодження будівлі МЗС.
Окрім того, ушкоджень зазнали Національний художній музей України, Український Дім, Житній ринок, головний офіс “Укрпошти” на Майдані Незалежності та книгарня “Книгарня Є”. Пошкоджено також стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського.
Окремо повідомлялося про руйнування Національного музею “Чорнобиль”. Поруч із ним внаслідок прямого влучання ракети був знищений один із підрозділів ДСНС Київської області. За відомостями рятувальників, після удару частина особового складу продовжила приймати дзвінки та координувати допомогу.
На міжнародному рівні атаку засудила Албанія. У Тирані заявили, що під час обстрілу під загрозою опинився житловий будинок у Києві, де мешкає посол країни. Через це албанська сторона викликала російського дипломата для надання пояснень.
У Київській області руйнування зафіксували у всіх районах області. Внаслідок атаки загинули дві людини, ще дев’ять отримали поранення.
Також повідомлялося, що РФ завдала удару ракетою типу “Орєшнік” по району Білої Церкви. За даними української сторони, запуск здійснили з російського полігону Капустин Яр.