У вересні в Україні розпочнеться новий навчальний рік: співробітники ЦКК працюватимуть у нагрудних камерах, а студенти будуть зобов'язані пройти базову військову підготовку (БВП).
«Вгороде» зібрав ключові зміни вересня.
Нагрудні камери для співробітників CCC
З 1 вересня всі працівники територіальних центрів набору та соціальної підтримки (ТЦК та СП) повинні носити нагрудні камери. Це необхідно для того, щоб вони могли записувати відео під час перевірки документів або вручення повісток.
«Передбачена дисциплінарна відповідальність у разі порушення правил фіксації. Цей крок забезпечить прозорість та законність діяльності груп оповіщення КТС, а також захистить права обох сторін», – пояснив нововведення Міністр оборони України Денис Шмигаль, анонсуючи його на початку серпня.
Початок нового навчального року в Україні
1 вересня 2025 року понад 3 мільйони українських дітей розпочнуть новий навчальний рік — як у класах, так і дистанційно онлайн.
Навчальний рік 2025/2026 триватиме до 30 червня 2026 року.
Хоча кожна школа встановлює свій власний графік навчального процесу, приблизні рекомендовані дати шкільних канікул у 2025−2026 навчальному році в Україні такі:
- осінні канікули – з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року;
- зимові канікули – з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року;
- весняні канікули – з 23 по 29 березня 2026 року;
- літні канікули – з 1 червня 2026 року.
Українські школярі збережуть усі можливості навчатися дистанційно — попри помилкові тлумачення законодавчих змін та чутки про скасування «дистанційного навчання». Хоча наказ Міністерства освіти № 1112, який стосувався дистанційного навчання, і був скасований, він лише встановив додаткові вимоги до створення дистанційних класів. Такі вимоги тестувалися протягом року і нарешті мали набути чинності 1 вересня 2025 року. Тож саме ці умови та жорсткіші норми були скасовані.
Натомість, у 2025/2026 навчальному році формат дистанційної освіти дозволено запровадити в будь-якій школі, незалежно від наявності повної лінії паралелей, уточнює Освіторія. За наявності щонайменше п’яти учнів (не 20), яким потрібне дистанційне навчання, такі класи вже можна формувати. А діти ВПО (внутрішньо переміщених осіб) зможуть продовжити дистанційне навчання у своїх «рідних» школах незалежно від місця проживання. З 1 вересня вони не зобов’язані навчатися в школах за новим місцем проживання, як це передбачено скасованим наказом № 1112.
Наразі близько 15% школярів, які проживають в Україні, навчаються дистанційно, більшість з яких – це учні з прифронтових районів.
Планується, що до кінця 2025 року в Україні буде готове понад 185 підпільних шкіл, а до кінця 2026 року – понад 200. З 1 вересня близько 160 000 учнів, які минулого року навчалися дистанційно, повернуться до шкіл на очне навчання, оскільки вони зможуть навчатися у 15 підпільних школах.
Наразі в Україні розпочали облаштовувати ще близько 220 підпільних навчальних закладів. Раніше Міністерство освіти повідомляло про необхідність організації 330 підпільних шкіл для 100 тисяч дітей у прифронтових та прикордонних районах.
Українські діти за кордоном тепер зможуть вивчати не лише предмети обов’язкового компонента українознавства (включаючи, залежно від класу, українську мову та літературу, географію, історію України та право), а й інші навчальні дисципліни у форматі дистанційного навчання.
Як пояснили в Міністерстві освіти і науки, нововведення мають надати учням можливість обирати додаткові предмети відповідно до власних освітніх потреб – наприклад, для підготовки до Національного професійно-технічного училища. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова чи інші предмети.
Міністерство освіти рекомендує українським дітям, які навчаються за кордоном, навчатися лише на денній формі навчання у навчальному закладі країни проживання студента. У такому випадку можливе поєднання навчання у місцевій школі з однією з форм навчання за українською програмою (дистанційне, сімейне, заочне).
Для дітей на окупованих територіях Міністерство освіти розширило можливості використання педагогічного патронату та вважає цей формат найбезпечнішим для українських учнів у регіонах, окупованих росіянами.
Такий патронат фактично забезпечує дитині можливість індивідуально отримувати освіту за дистанційної підтримки вчителя. Цей гнучкий формат передбачає персональний графік, спілкування з вчителем у зручний час та адаптацію до умов безпеки та потреб дитини. Тому учні на окупованих територіях можуть отримувати українську освіту навіть за відсутності регулярної можливості долучитися до онлайн-уроків у звичайному шкільному режимі.
Для школярів з окупованих Росією територій, які прагнуть підтримувати контакт з українським освітнім процесом навіть під час окупації, існує кілька можливостей організувати своє навчання:
- дистанційне навчання: студенти можуть навчатися через Інтернет, використовуючи освітні платформи, такі як Всеукраїнська онлайн-школа;
- педагогічний патронат: українські вчителі можуть індивідуально керувати та підтримувати навчання учнів у TOT;
- сімейна форма навчання: дозволяє батькам самостійно організовувати навчання своєї дитини;
- Екстернатура: надає можливість здобути освіту у прискореному порядку з періодичним контролем з боку українських навчальних закладів.
Новий предмет у школах: З 1 вересня 2025 року новим обов’язковим предметом для восьмикласників стане підприємництво та фінансова грамотність. А через рік, у 2026/2027 навчальному році, він також стане обов’язковим для дев’ятикласників.
Досі цей проект реалізовувався для восьмикласників лише в тестовому режимі, іноді як факультатив або за вибором. Програма з цього предмета складається з двох частин і містить 8 окремих розділів.
Суб'єкт повинен сформувати свідоме та відповідальне ставлення до особистих фінансів та грошей як необхідного ресурсу; ставити фінансові цілі, розвивати планування, бюджетування; отримувати практичний досвід користування фінансовими послугами.
Базова військова підготовка (БВП) для студентів
З 1 вересня 2025 року в українських університетах буде запроваджено базову військову підготовку як окрему навчальну дисципліну. Відтепер вона має бути включена до навчальних планів усіх вищих навчальних закладів будь-якої форми власності. Це передбачено законом про мобілізацію, який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Як раніше пояснювало Міністерство оборони, БЗВП для студентів передбачатиме 300 академічних годин і складатиметься з двох частин:
- теоретичний курс — 90 академічних годин, які студенти пройдуть у своїх навчальних закладах
- практичний курс — 210 академічних годин у навчальних частинах, центрах Збройних Сил та інших установах.
«Усі студенти, як чоловіки, так і жінки, повинні пройти теоретичний курс. Практичний курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практичний курс лише за власним бажанням та після проходження медичного огляду», – зазначив Сергій Мельник, тодішній заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції.
Отже, для студентів чоловічої статі, які навчаються на денній або дуальній формі навчання в університетах, повний курс БЗВП буде обов'язковою дисципліною, для студенток – добровільною (дівчата повинні подати відповідну заяву до свого навчального закладу та зареєструватися на військову службу).
Під час навчання студенти повинні отримати базові знання з тактичної, розвідувальної та психологічної підготовки, надання першої медичної допомоги та основ військової дисципліни. Вони також опанують навички поводження зі зброєю.
Після завершення базової військової підготовки студенти складають військову присягу та отримують сертифікат і спеціальність військового обліку. Законодавство передбачає, що ті, хто пройде таку підготовку під час навчання, не будуть зобов'язані проходити базову військову службу пізніше.
Розширення програми електронного житла для ВПО
10 вересня набуде чинності постанова Кабінету Міністрів, яка розширює можливості державної іпотечної програми «Електронне житло». Відтепер внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, зареєстровані на прифронтових територіях, отримуватимуть додаткову підтримку на придбання житла.
Для ВПО та мешканців прифронтових районів держава тепер покриватиме 70% початкового внеску та щомісячних платежів протягом першого року, а також компенсуватиме витрати на отримання іпотеки.
Міністр економіки, екології та сільського господарства України Олексій Соболєв сподівається, що такий крок надасть додатковий стимул будівельній галузі та економіці в цілому.
Новий механізм передбачає:
- відшкодування до 70% першого іпотечного платежу (але не більше 30% вартості житла);
- компенсація до 70% щомісячних платежів протягом першого року кредитування;
- до 40 тис. гривень на відшкодування супутніх витрат – комісійних, зборів та страхових виплат.
Однак програма має деякі обмеження щодо житла. Його максимальна вартість не повинна перевищувати 2 мільйони гривень. Також враховується вік об'єкта нерухомості.
Для ВПО:
- у Києві та обласних центрах – не старше 10 років,
- в інших населених пунктах – не старше 20 років;
Чинні правила програми застосовуються до мешканців прифронтових районів:
- на прифронтових територіях – до 10 років,
- при придбанні за межами таких територій – до 3 років.
Хто може скористатися програмою «eOselya»:
- внутрішньо переміщені особи, внесені до державної бази даних;
- громадяни, зареєстровані на прифронтових територіях.
Ви можете подати заявку через мобільний додаток Diya. Рішення про надання іпотечного кредиту приймає банк-партнер програми.