Сьогодні вранці в Києві правоохоронці знайшли в машині тіло 32-річного місцевого жителя з вогнепальним пораненням у голову. Поряд із чоловіком знаходилася зброя, оформлена на його ім’я. З’ясовано, що загиблий — підприємець і блогер Костянтин Ганіч (Kudo), чия діяльність була пов’язана з криптовалютою. Напередодні трагедії чоловік повідомляв рідним про пригнічений стан, через існуючі фінансові негаразди, а також відправив їм прощальне повідомлення.
Що ж передувало події? Як зазначає Трамвай, 3 жовтня 2025 року антишахрайський проєкт “190” оприлюднив розслідування про криптоаферу Web3-стартапу Furmula, в якій постраждали сотні інвесторів. Серед учасників проєкту був і Костянтин Ганіч (Kudo). Співзасновники Андрій Дейнек і Натан Саакян вивели мільйони доларів, залишивши інвесторам знецінені токени.
Трагічна послідовність подій
1 жовтня 2025 року в офіційному чаті Furmula інвестори публічно звинуватили Дейнека і Саакяна в провалі проєкту. До того часу накопичилося багато питань щодо відсутності розробки та незрозумілих планів розвитку. Того ж вечора шахраї масово злили залишок токенів, викликавши падіння курсу на 75%. Це був завершальний епізод у багатомісячній схемі обману — організатори вирішили забрати все, що залишилося.
3 жовтня проєкт “190” опублікував детальне OSINT-дослідження афери Furmula, в якому розкрив схему виведення коштів і назвав імена учасників. У статті йшлося про $2,4 мільйона інвестицій, які зникли через мережу криптогаманців. За даними розслідувачів, Костянтин Ганіч був єдиним учасником проєкту, не залученим до шахрайської схеми. Він відповідав лише за маркетинг і публічне просування Furmula, довірившись своїм партнерам як друзям.
11 жовтня, через 8 днів після публікації розслідування та 10 днів після краху проєкту, Костянтина Ганіча знайшли мертвим в салоні його Lamborghini Urus на Оболоні. За попередньою інформацією поліції, він повідомляв близьким про пригнічений настрій через фінансові проблеми.
Слідчі наголошують, що Ганіч сам став жертвою обману з боку партнерів, яким довіряв. Його репутація постраждала через причетність до проєкту, хоча він не брав участі у виведенні коштів.
Як працював проєкт FURMULA і що обіцяли інвесторам
Furmula планувалася як GameFi-платформа на блокчейні Solana — гоночний симулятор з NFT-болідами, стейкінгом токена FURM і внутрішньоігровими квестами. Гравці могли покращувати свої автомобілі, вибирати траси і стратегії, отримуючи винагороди в токенах. Проєкт виглядав перспективним: професійна презентація, активна маркетингова кампанія і відомі в криптоспільноті особистості в команді.
6 грудня 2024 року на пресейлі вдалося зібрати 10 тисяч SOL — близько $2,4 мільйона — всього за декілька хвилин. Швидкість збору коштів свідчила про великий інтерес інвесторів до проєкту. Багато хто вірив у потенціал платформи і чекав багаторазового збільшення вартості токенів після запуску.
Однак невдовзі токен FURM звалився майже на 78%, а команда зникла, залишивши інвесторів з порожніми гаманцями і брехливими обіцянками. За декілька місяців мільйони доларів перетворилися на цифровий пил.
Основні фігуранти афери
Андрій Дейнек (народився 14 березня 1995 року в Кам’янському) — співзасновник TSTA і Furmula. Публічно називав себе “меценатом” і “рятівником тварин”, активно вів соціальні мережі, демонструючи розкішний спосіб життя. За інформацією розслідування, саме він стояв за схемою виведення коштів: викрав $785 тисяч, частину вклав у покупку 500 тисяч токенів TWT.
В Instagram Дейнек демонстрував дорогі автомобілі, закордонні поїздки і елітний відпочинок. Восени 2025 року Дейнек несподівано мобілізувався до ЗСУ — ймовірно, щоб уникнути кримінального переслідування. Таку тактику іноді використовують фігуранти гучних справ для отримання певного статусу захисту.
Натан Саакян (народився 30 жовтня 2000 року в Дніпрі) — технічний директор і співавтор проєкту. Маючи повний доступ до токенів FURM, він вивів $760 тисяч. Вже в січні 2025 року Саакян придбав BMW X6M вартістю $130 тисяч. Автомобіль був зареєстрований на його ім’я, що стало одним із доказів виведення коштів з проєкту.
Інші учасники схеми та їх роль у виведенні грошей
Микита Чемоданов (народився 7 серпня 1996 року в Кам’янському) — права рука Дейнека і співзасновник TSTA. Отримав від Саакяна $800 тисяч, частину з яких переказав “босу.
Чемоданов займався технічною частиною виведення коштів і координацією між основними фігурантами схеми. Його роль полягала в організації ланцюжків переказів через проміжні гаманці.
Валерія Барахова (народилася 19 січня 2001 року) — дівчина Дейнека, формально працювала дизайнером проєкту. На її криптогаманець надійшло $310 тисяч, після чого вона придбала Mercedes C300 і виїхала до Іспанії.
Використання близьких людей для виведення коштів — звичайна схема в криптоафері. Гроші розподіляються між декількома особами, щоб ускладнити відстеження і повернення активів.
Костянтин Ганіч (відомий як Kudo) — єдиний учасник, не причетний до афери, але його ім’я опинилося в центрі скандалу. Відповідав за маркетинг і публічне просування Furmula, довірившись Дейнеку як другу, але сам став жертвою обману.
Ганіч активно просував проєкт у соціальних мережах, не знаючи про справжні наміри партнерів. Його репутація постраждала через участь у цьому стартапі. 11 жовтня 2025 року, через 10 днів після краху проєкту і 8 днів після публікації розслідування, Костянтина Ганіча знайшли мертвим у Києві.
Через вчорашнє падіння криптовалют Костянтин Ганіч в один момент втратив щонайменше $30 млн інвесторських грошей.
Усі, хто довірив йому управління своїми грошима, фактично їх втратили. Крім того, постраждали і його особисті кошти, з чим він не зміг впоратися.
У його автопарку офіційно були: Lamborghini Urus 2020, Ferrari 296 GTB 2023 і Mercedes-Benz 220 CDI 2012.
Він відкрито говорив, як втрачав до $1,3 млн, але згодом повертав ці гроші інвесторам.
В останньому інтерв’ю Костянтин Ганіч розповідав, що один з його проєктів закрився через зраду компаньйона, який забрав доступи до гаманців
Після закриття проєкту він отримував численні погрози.
Технічна схема виведення коштів через криптогаманці
Основний інструмент шахрайства — контроль над токенами FURM. Саакян як технічний директор тримав усі активи на особистих гаманцях, уникаючи прозорого розподілу через вестинг. Вестинг — це механізм поступового розблокування токенів, який захищає інвесторів від раптового продажу великих обсягів командою проєкту.
Відсутність вестингу була першою тривожною ознакою. Кошти дробилися на невеликі суми і переводилися через прокладки — тимчасові гаманці. Після цього токени зливалися на децентралізованих біржах (DEX), обвалюючи курс.
Наприклад, з гаманця ESQpCdxMDpeWqvDZ3g9jXPkejDyDvwgcQqD5KqsbbbHg було продано 50 мільйонів FURM приблизно за $70 тисяч. Отримані SOL-токени переводилися в готівку через ланцюжок криптогаманців. Після конвертації в SOL гроші переводилися на централізовані біржі OKX, Binance і Bybit, де їх можна було обміняти на фіатні валюти і вивести на банківські рахунки.
Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:
