У понеділок, 27 жовтня, відбувся щорічний Радіодиктант. Цього року автором тексту стала відома українська романістка та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читцем — народна артистка України Наталія Сумська. Оприлюднюємо його повну версію, щоб ви могли особисто перевірити власні знання.
Текст Радіодиктанту:
Треба жити!
Жити варто захопливо: читати книги, відвідувати театр, тренувати пса Патрона…
Треба жити! Не впівсили, не трішки, не потім, не згодом. По-справжньому! Тепер! Треба пестити котів, збирати печериці, везти цуценят із фронту в “інтерсіті“, робити ремонт і дарувати щастя тим, кого кохаємо. Треба купувати сукні з блискітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи та генератори, а також — блукати вечорами в міжгір’ї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштани.
Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від істинного дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, можливо, з нею ще в чиємусь серці оселиться любов до слів: “допіру”, “пітятко” чи “кияхи”.
Треба цілуватися, коли трапляється нагода, і говорити те, що на гадці. Немає часу на півтони. Матеріальне — тендітне, життя вислизає крізь пальці. Істинним виявилось лише те, за що неможливо вхопитися руками: спогади, регіт та любов.
Ще треба плакати, коли хочеться. За все те, що ніколи не мало з нами трапитись. За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться “далекобійний дрон” або “балістична ракета“, а й розрізняємо їх на звук.
Росіяни хочуть, щоб ми стали подібними до них: животіли у вічній скрусі. А ми будемо жити захопливо — всупереч історії і заради тих, хто після нас розмовлятиме нашою мовою.
Долучайтесь до наших каналів в Telegram:
