Через повномасштабну війну в Україні стає більше людей, які втратили кінцівки. Українців із тяжкими ушкодженнями чи з протезами часто можна зустріти на вулиці. Хтось, бачачи їх, опускає очі, хтось хоче всіляко допомогти. У МОЗ дали поради, як спілкуватися з людьми без кінцівок чи протезами.
Не розглядайте їх
Не потрібно уважно розглядати людину та її травму. Йому це буде неприємно, він почуватиметься ніяково і некомфортно.
Не ігноруйте
При цьому не варто ігнорувати людей з інвалідністю, адже більшість із них втратили здоров’я, захищаючи Україну. До них потрібно ставитися з повагою та приділяти увагу.
Не потрібно питати про травму
Часто людям важко згадувати про поранення чи травми. Якщо вам потрібно знати, то спочатку запитайте, чи комфортно йому говорити про цей досвід.
Не треба шкодувати людину, але варто співчувати
Коли ми хочемо акцентувати увагу на тому, що людина втратила, хочемо сказати “бідна” або “бідна”, то це означає, що ми шкодуємо людину. А співчуваємо, це коли бачимо, що вона має – наприклад, сила і витривалість, які ми поважаємо, але при цьому шкодуємо, що людині довелося пережити.
Не допомагайте, якщо про це не попросили
Завжди спочатку питайте, чи потрібна людині допомога. А ще ніколи не торкайтеся людини з інвалідністю або візком, милицям без їхнього дозволу. Це не просто неввічливо, а ще й небезпечно для нього. Такими діями ви можете порушити баланс та нашкодити людині.
Поговоріть із дітьми про людей з інвалідністю
Поговоріть з дитиною про людей з інвалідністю перед тим, як вона може їх зустріти та виявить цікавість. Навчіть його бачити в людині особистість, а інвалідність називайте однією з ознак, наприклад: ” у тебе руде волосся і ти любиш комікси про Людину-павука, а у Ліди курносий ніс і він дивитися аніме, а у дядька Дмитра немає ноги і він любить дивитися Формулу-1″.
Звичайно, універсального рецепту, як спілкуватися з людьми з інвалідністю немає. Потрібно стежити за реакцією конкретної людини та діяти відповідно.
Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:
