Нещодавно у Мистецькому арсеналі відкрився новий артпроєкт «Співіснування з темрявою».
У чотирьох експозиційних залах представлені мультимедійні та аудіовізуальні інсталяції, перформанси, живопис та інші художні роботи таких авторів і авторок: Терези Барабаш, Сергія Петлюка, Даші Подольцевої та Олексія Шмурака, а також: Антона Саєнка, Івана Світличного, Федора Тетянича, Максима Ходака, Терези Яковини та Photinus studio.
В експозиції представлені мультимедійні та аудіовізуальні інсталяції, Фото: Тетяна Асадчева
На думку кураторів проєкту, на його створення надихнули період торішньої осені та зими, коли через російські обстріли об’єктів критичної інфраструктури, українці вчилися жити в надскладних умовах, спричинених вимушеними запровадженнями віялових відключень електроенергії та перебоїв із постачанням води, тепла та зв’язку.
«Співіснування з темрявою — це те, чого нам усім довелося навчитися, починаючи з жовтня 2022 року і впродовж багатьох місяців… У той час по всій країні відкривалися „пункти незламності“, і мистецтво, яке зазвичай відрефлексовує суспільні зміни, постало перед новими викликами, перебуваючи надовго без світла», — розповідають ініціатори проєкту.
Виставка розмістилася у 4 залах Старого арсеналу. Фото: Тетяна Асадчева
Водночас виставка «Співіснування з темрявою» говорить про майбутнє, в якому пережитий досвід блекаутів стає точкою відліку для роздумів про технології, солідарність і взаємодопомогу.
Це час, де футуристичні мрії про автономний простір для переживання катастрофи несвідомо нагадують «пункти незламності».
«Коли придатні для існування площі скорочуються до „пунктів незламності“, актуалізується мрія художника Федора Тетянича про автономний життєвий простір, біотехносферу, що може протистояти космічному холоду», — наголошують куратори виставки Антон Усанов та Наташа Чичасова.
Глядачі мають змогу прожити власний досвід свііснування з темрявою. Фото: Тетяна Асадчева
За їхніми словами, відвідавши експозицію глядачі матимуть змогу прожити досвід співіснування з темрявою також через взаємодію із сучасним українським мистецтвом, гуляючи мистецьким простором Старого арсеналу.
Також глядачі зможуть знайти для себе відповіді на запитання:
-Яким в цих умовах має бути мистецтво, щоб не зникнути у темряві?
«Ця екзистенційна напруга вкотре підкреслила важливість довколишньої інфраструктури та етики солідарності. Щоб не кричати в темряву свої запитання про сенс нових страждань, митці та мисткині відповідають винаходом світла всередині самих себе й навколишньої спільноти.», — зауважують куратори проєкту.
Фрамгент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
У день відкриття виставки у приміщенні Мистецького арсеналу відбувся також перфоманс художника та учасника проєкту Максима Ходака. Митець відтворив досвід показу фільму в кінотеатрі без електрики, як це було під час постійних відключень світла у 2022 році.
Автор зімітував ситуацію знеструмлення в кінотеатрі, коли не показаний до кінця фільм існує тільки в усних переказах тих, хто був на перерваному показі. Для цього Максим переказав зміст кінострічки, який глядачі мали побачити. Мова йде про стрічку «Злива» (1929) геніального Івана Кавалерідзе, яка наразі вважається втраченою.
Оригінальну інсталяцію «Donate» представив в експозиції Іван Світличний. У своєму творі митець розмірковує над актуальною темою електроенергії та необхідності її заощадження.
«Цей проєкт переосмислює мистецьку практику, як форму екологічної дії та акт взаємодопомоги. Він перетворює глядача з реципієнта на донора, який забезпечує життя артоб’єкта. І якщо в культурі донорства звичайним медіумом транзакції стають гроші, то в цій роботі цим медіумом є електроенергія», — розповідає Іван.
Кожан з робіт супроводжується детальним описом для розуміння авторської концепції. Фото: Тетяна Асадчева
Одразу привертає до себе увагу інсталяція Сергій Петлюка з надписом: «Я не можу звідти вибратися». Ця робота була створена ще у 2021 році і є своєрідною критикою автора цифрового переходу та пов’язаних з ним буденних комунікацій.
За словами митця наразі медіаінсталяція набуває нового сенсу, демонструючи присутнім неможливість існування цифрового світу без електрики.
«Досвід блекаутів виявив крихкість усталених форм існування, підкресливши необхідність пошуку альтернати, що здатні розірвати це замкнене коло.» — зауважує Сергій Петлюк.
Його колега, мисткиня Тереза Барабаш натомість вважає, що темрява, зумовлена настанням блекаутів часто гнітила і вселяла відчуття невпевненості, страху та неспокою.
Виставка триватиме до 25 лютого 2024 року. Фото: Тетяна Асадчева
Тож у своїй роботі вона порушує питання межі, як своєрідного поділу площини між видимим і сутністю… Звук ткацького верстата є єдиним, що повертає глядачів до реального виміру і простору.
Цікаву експозицію під склом «Нотатка з одного вечора: довоєнне радіо» представила і Тереза Яковина.
«Ця інсталяція є про те, що залишається за кадром, про те, що не документується, про взаємодію спільного та інтимного…» — розповідає авторка.
Занурюючись в напівтемряву експозиційного простору, неможливо оминути увагою твори видатного українського художника Федора Тетянича, зокрема малюнки гуашшю «Модулі біотехносфери», з далеких 1980-х та саму модель Біотехносфери. Вона була створена спеціально для виставки Сергієм Гайдаєм та Сергієм Пінчуком за сприяння Pinchuk Art Centre.
Виставка сучасного мистецтва «Співіснування з темрявою»
Коли: 25 лютого 2024 року; середа-неділя, з 12:00 до 19:00
Де: вулиця Лаврська 10-12
Вартість: вхідний квиток — 100 гривень, пільговий — 60 гривень (діти до 12 років, студенти та пенсіонери. Дітям до 12 років — безплатно. Родинний квиток: 250 гривень.
Виставка містить інсталяції з високим сенсорним навантаженням.
До теми: у Києво-Печерській лаврі діє унікальна виставка «Українська кераміка — дух незламності».
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
